ЗАЛЕЖНІСТЬ МІЖ ДИСБАКТЕРІОЗОМ ТА ЗАЙВОЮ ВАГОЮ
Проблемою ожиріння на нашій планеті страждає більше 250 млн осіб, мають надлишкову вагу більше 500 млн людей. Ця проблема стосується як розвинених країн, так і тих, що розвиваються. Відзначається глобальне поширення захворювань, пов'язаних з ожирінням: цукровий діабет 2-го типу, гіпертонічна хвороба, серцево-судинні патології, жирова хвороба печінки. Зайва вага почала набагато частіше зустрічатися у дітей, показуючи, що епідемія ожиріння прогресуватиме [2].
ДО ПОРУШЕННЯ МІКРОБІОЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКА ПРИЗВОДЯТЬ ДЕФІЦИТ МОЛОЧНОКИСЛИХ ТА БІФІДОБАКТЕРІЙ, А ТАКОЖ БЕЗПЕРЕШКОДНЕ РОЗМНОЖЕННЯ УМОВНО-ПАТОГЕННИХ МІКРООРГАНІЗМІВ. ЯКІСНА ТА КІЛЬКІСНА ЗМІНА СКЛАДУ КИШКОВОЇ МІКРОФЛОРИ СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ РОЗЛАДОМ БАГАТЬОХ ЛАНОК ОБМІНУ РЕЧОВИН ТА ЗНИЖЕННЯМ СТІЙКОСТІ ОРГАНІЗМУ ДО РІЗНИХ ПАТОГЕННИХ ВПЛИВІВ [1].
Дисбіотичні порушення різного ступеня часто виявляються у хворих з надлишковою масою тіла та ожирінням.
За даними Американського товариства мікробіологів, кишкові бактерії можуть відігравати більш важливу роль у людей, схильних до ожиріння, ніж вважалося раніше. Спочатку дослідження, які проводились, не виявили кореляції між складом бактерій кишечника та ожирінням, але з урахуванням генетичного статусу осіб з надмірною вагою були виявлені взаємозв'язки між порушеннями мікробіоценозу кишечника та ожирінням. Було виявлено, що у людей з певними змінами в генах рецепторів смаку знижений рівень бактеріального обсіменіння в кишечнику, що корелює з високою ймовірністю ожиріння. В той же час, у осіб з високим рівнем бактеріального обсіменіння ймовірність ожиріння є нижчою [1].
Відзначено, що при ожирінні відбувається порушення мікробіоценозу кишки з придушенням зростання бактерій облігатної флори та посиленим розмноженням грампозитивних паличковидних бактерій та клостридій.
Зниження маси тіла внаслідок модифікації способу життя та дієти сприяє відновленню мікрофлори, збільшенню частки бактероїдів, та зниженню частки умовно-патогенних бактерій [1].
Дані, отримані при обстеженні людей з надмірною вагою, так само виявили наявність кишкового дисбіозу у вигляді зниженої кількості бактероїдів та біфідобактерій, та збільшення ступеня обсіменіння клостридиями, в порівнянні з такими в осіб з нормальною масою тіла. Дотримання низькокалорійної дієти огрядними пацієнтами сприяло зменшенню чисельності умовно-патогенних бактерій та підвищенню зростання бактероїдів [1].
Зміна екології кишки сприяє зниженню рівня летючих жирних кислот та підвищенню анаеробного індексу в кишці, при цьому спостерігається порушення ентерогепатичної циркуляції жовчних кислот. Цей механізм грає важливу роль в порушенні обміну ліпідів, що, в свою чергу, призводить до підвищення маси тіла, жирової інфільтрації печінки, порушення функції печінки, жовчного міхура. Структурні зміни та порушення функцій гепатобіліарної системи призводять до погіршення процесів травлення та всмоктування в кишечнику, збільшення кишкового дисбіозу у огрядних хворих [1].
Дослідження кишкової мікрофлори у людей показали надзвичайно широкий спектр індивідуальних відмінностей, залежність від особливостей харчування, способу життя, віку, пори року, генетичних особливостей організму. У здорових людей в товстій кишці та фекаліях визначається 4 роду бактерій: Bacteroeidetes, Firmicutes, Actinobacteria і Proteobacteria, в свою чергу складаються з багатьох груп, класів і видів мікроорганізмів [3].
Більше ніж 90% мікрофлори дистального кишечника у здорових людей складають мікроорганізми роду Bacteroidetes і Firmicutes [3].
Кишкова мікробіота струнких та огрядних людей відрізняється за своїм складом. Це було продемонстровано в експериментах на тваринах та в клінічних спостереженнях за людьми. Експерименти на мишах, проведені в США, показали, що філогенетичний склад мікрофлори кишечника та експресія мікробних генів, причетних до різних метаболічних процесів, відрізняються у струнких та огрядних [2].
Однак, систематичні зміни в складі харчового раціону можуть призводити до зміни кишкової мікробіоти. Так, порівняльне дослідження кишкової мікробіоти дітей Буркіна Фасо, що ведуть первісний спосіб життя та харчуються багатою харчовими волокнами їжею, та італійських дітей, які отримують традиційну «західну» дієту, показало, що її склад істотно відрізняється в цих популяціях У дітей Буркіна Фасо домінуючим класом бактерій є Bacteroidetes, а у італійців - Fermicutes. Дієта через мікрофлору може впливати на структуру людського генома [2].
Мікробіота сліпої кишки тварин з ожирінням, яка вивчалася за допомогою ПЛР - аналізу (полімеразна ланцюгова реакція), відрізнялася від особин з нормальною вагою, незважаючи на однакове харчування. У мишей, які страждають ожирінням, була на 50% знижена кількість Bacteroidetes при відповідно більш високій кількості Fermicutes [2].
Було проведено серійний моніторинг стану фекальної мікробіоти у 12 пацієнтів з ожирінням на тлі дієтичної програми, направленій на зниження ваги. Дієта передбачала зниження вмісту або жирів, або вуглеводів. Як і в експерименті тварин, на початку дослідження кишкова мікрофлора людей з ожирінням відрізнялася зниженням Bacteroidetes та підвищенням Fermicutes. Після зниження ваги спостерігалося підвищення кількості Bacteroidetes та зниження Fermicutes, причому ступінь цих змін мікробіоти корелювала з відсотком втрати ваги, але не з кількістю спожитих з їжею калорій. Bacteroidetes становили 3% кишкової мікрофлори до початку терапії, та приблизно 15% - після успішного зниження ваги [2] .
Комплекс даних, отриманих в результаті експериментальних досліджень, вказують, що зміни кишкової мікрофлори можуть викликати розвиток ожиріння, що тягне за собою виправданий пошук способів впливу на мікрофлору для лікування ожиріння. Ожиріння супроводжується не просто відкладенням жиру, але й слабо вираженим хронічним запаленням та інсулінорезистентністю. Ця тріада, можливо, може бути відкоригована через вплив на кишкову мікробіоту. Як відомо, існує два основних способи корекції кишкової мікробіоти: застосування про- та пребіотиків [2].
Зібрано велику кількість інформації про застосування пробіотиків та пребіотиків, а також синбіотиків, завдяки яким можна досягти прицільної зміни кишкової мікрофлори [3].
Пробіотики - це препарати , які містять живі бактерії - природні представники нормальної мікрофлори кишечника. Найчастіше зустрічаються пробіотичні препарати, що містять штами біфідо- та лактобактерій. Рідше використовують препарати кишкової палички, дріжджів [3]. При регулярному застосуванні пробіотиків досягається поліпшення складу кишкової мікрофлори. Вважають, що пробіотичні бактерії продукують бактеріоцини, які пригнічують ріст конкуруючих мікроорганізмів. Пробіотики стимулюють компоненти імунної системи, представлені в слизовій кишечника [3].
Позитивний вплив пробіотиків при ожирінні також пов'язується з гнітючою дією на підвищену проникність кишкового бар'єру, попередженням апоптозу інтестинальних епітеліальних клітин, підвищенням експресії муцина, зменшенням транслокації мікроорганізмів, ендотоксимії, а в підсумку - зменшенням виразності субклінічного запалення жирової тканини (відомий фактор патогенезу ожиріння) [3] .
Джерела:
- Г.Д. Фадеенко, Т.А. Соломенцева, Ожиріння і мікрофлора кишки. Що ми знаємо сьогодні? Чи існує взаємозв'язок?, Здоров'я України, Гастроентерологія, тематичний номер, 2011.
- Е.А. Корнієнко, О.К. Нетребенко, Ожиріння і кишкова мікробіота: сучасна концепція взаємозв'язку, Педіатрія / 2012 / Том 91 / № 2.
- В. Шварц, А. Ногаллер, Ожиріння і кишкова мікрофлора, Лікар 10'2014.