РІЗНИЦЯ МІЖ ПРЕБІОТИКІАМИ ТА ПРОБІОТИКАМИ
Популярність застосування антибіотиків при різних захворюваннях серед всіх груп населення та їх безконтрольне вживання викликало появу багатьох форм мікроорганізмів, які мають негативний вплив на організм. Саме тому виникла необхідність застосування дієтичних добавок, які будуть зглажувати вплив цих мікроорганізмів. До таких належать пробіотики та пребіотики. У чому ж їх різниця? [1,2]
САМЕ ПОНЯТТЯ «ПРОБІОТИК» ВІДОМЕ НАМ ЩЕ З 1965 РОКУ. 2 НАУКОВЦІ ЛІЛЛІ І СТІЛВЕЛЛ ЗАПРОПОНУВАЛИ ЦЕЙ ТЕРМІН ДЛЯ ПОЗНАЧЕННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ, ЩО УСУВАЮТЬ ВПЛИВ НЕГАТИВНОЇ МІКРОФЛОРИ. СЛОВО «ПРОБІОТИК» БУКВАЛЬНО ОЗНАЧАЄ «ДЛЯ ЖИТТЯ», А «АНТИБІОТИКИ» – «ПРОТИ ЖИТТЯ» [2].
Пробіотики – це препарати, які містять компоненти нормальної мікрофлори людини, що мають позитивний ефект на функціонування організму. В якості пробіотиків найчастіше використовують молочні бактерії – лактобактерії та біфідобактерії, однак також можливе застосування дріжджових грибів. Біфідобактерії – це палички, які присутні у значній кількості у кишечнику малюків, що перебувають на грудному вигодовуванні. З віком їх кількість помітно знижується, а вигляд змінюється. Вони посилюють всмоктування поживних речовин в кишечнику, забезпечують нормальне травлення, успішно справляються з профілактикою кишкових інфекцій. З віком на зміну біфідобактерій приходять лактобатерії. Вони знаходяться в багатьох відділах шлунково-кишкового тракту, у тому числі на слизових оболонках ротової порожнини та кишечнику. Основна функція цієї флори – це перетворення лактози в молочну кислоту для створення оптимальних умов для процесу травлення [2,4,5].
Національна медична бібліотека США містить 2217 результатів досліджень ефективного впливу пробіотиків на профілактику та лікування ряду захворювань людини. Є результати наукових досліджень ефективності застосування пробіотиків при дисбактеріозі, діареї, алергічних реакціях, атопічному дерматиті, ожирінні, інфекційних захворюваннях. Європейське товариство фахівців у галузі дитячої гастроентерології, гематології та харчування рекомендує застосування пробіотиків при гастроентериті. Однак звісно не можна виключати застосування пробіотиків у профілактичних цілях, особливо таким групам осіб як вагітні, жінки під час лактації та діти до 6 місяців. Годування грудним молоком впливає на формування і поширення біфідобактерій в кишечнику немовляти. Діти на грудному вигодовуванні рідше страждають від шлункових інфекцій, у порівнянні з малюками, що вживають штучне харчування [1,2].
Пробіотики діють на організм людини різними способами, а саме створюють несприятливі умови для розвитку шкідливих мікроорганізмів, зупиняють їх ріст, покращують функціонування захисних бар’єрів, а також руйнують токсини. Також до позитивних ефектів застосування пробіотиків відноситься заселення товстого кишечника представниками нормальної мікрофлори, активація вироблення в організмі вітаміну К, біотину, фолієвої кислоти. Пробіотики сприяють розщепленню солей жовчних кислот та нормалізації жирового обміну, а також зупиняють діарею. [1,4,5]
Пребіотики – це речовини, які не перетравлюються в організмі та приносять користь організму шляхом створення сприятливих умов для стимуляції росту та життєдіяльності корисних бактерій. Незважаючи на те, що пребіотики, на відміну від пробіотиків, є хімічними органічними речовинами, вони так само позитивно діють на організм людини за рахунок нормалізації мікрофлори кишечника. Вчасно розпочатий курс пребіотиків викликає ряд позитивних ефектів на організм, а саме збільшення нормальної мікрофлори кишечника, зменшення розмноження поганих збудників, знижують виділення надлишкової кількості слизу в кишківнику та прискорюють процеси загоєння, нормалізують функціонування кишечника, зменшують газоутворення та метеоризм, а також стимулюють синтез корисними бактеріями вітамінів групи В і К [2,3].
Як ми бачимо, і пребіотики, і пробіотики позитивно впливають на функціонування організму, тому зараз значної уваги лікарі приділяють застосуванню синбіотиків, тобто дієтичних добавок, які раціонально поєднують і пребіотики, і пробіотики.
Синбіотики отримали свою назву від слова «синергізм» – тобто взаємне посилення ефекту дії. В умовах впливу негативних факторів навколишнього середовища, фізичного та емоційного виснаження, нераціонального харчування, а також для оздоровлення мікрофлори організму доцільно застосовувати синбіотики, що містять як пробіотичний, так і пребіотичний компонент. [2,3]
Джерела інформації:
- Применение пробиотиков с позиции доказательной медицины, к.м.н. Власюк С.Б.
- Пробиотики и пребиотики, Общие практические рекомендации Всемирной гастроэнтерологической организации 2011, Ліки України, №7 (163) / 2012.
- Пробіотики і пребіотики – клінічне застосування в педіатрії, Дитячий лікар 3-4 (32-33) 2014.
- Роль и место пробиотических препаратов в современной медицине (по материалам руководства Probiotics and prebiotics, 2008), Сучасна гастроентерологія № 45, 2009.
- Biosynthesis of Vitamins by Probiotic Bacteria, Qing Gu, Intech Open Science, 2016