Мікрофлора та алергія

Мікрофлора та алергія

Порушення кількісної та якісної характеристики кишкової мікробіоти - одна з причин розвитку патологічних станів будь-якої вікової групи [1]. Нормальний склад кишкової мікрофлори може бути тільки при нормальному фізіологічному стані організму. Як тільки в організмі відбуваються патологічні зміни, змінюються склад і властивості кишкової мікробіоти, порушуються її локальні і системні функції [2].

Дисбактеріоз - це завжди вторинний стан у дорослих, розвивається під впливом негативних екзогенних (харчових, ятрогенних, екологічних) або ж ендогенних факторів. Зміна складу мікробіоти посилює багато захворювань [1,4].

Часом, дисбактеріоз супроводжується висипаннями на тілі. Вони можуть бути різними за характером, інтенсивністю та локалізацією. Зміни складу мікробіоти шлунково-кишкового тракту призводить до алергізації організму, а також іноді до появи висипу і інших проявів. [5]

Причинами шкірних проявів при дисбактеріозі можуть бути:

  • Зміна якісного складу мікрофлори при хронічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту (хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт і т.д.);
  • Надмірна активність сальних залоз внаслідок порушення режиму харчування і дієти з високим вмістом жирів.
  • Патології імунної системи.
  • Синдром підвищеної проникності кишечника [2,10,11].

 Синдром підвищеної проникності кишечника має на увазі надмірне потрапляння в кровообіг макромолекул, бактерій та інших речовин, яких в нормі там бути не повинно. Потім ця кров проходить через печінку, де макрофаги - клітини, здатні захоплювати і перетравлювати бактерії, очищають її від бактерій, токсинів та інших мікроорганізмів. Спочатку печінка справляється з подібним навантаженням. Однак, якщо не лікувати підвищену кишкову проникність, то гематогепатичний бар'єр перевантажується бактеріями, і токсинами, які потрапляють в загальний кровообіг, що в свою чергу призводить інтоксикації організму. [6,7,8,12]

При підвищеній кишкової проникності можливі такі симптоми:

  • Порушення функцій шлунково-кишкового тракту (діарея);
  • Підвищена стомлюваність, нездужання;
  • Шкірні висипання: вугри, екзема;
  • Порушення функцій печінки;
  • Симптоми хронічної інтоксикації.

Небезпека підвищеної кишкової проникності таїться не тільки в постійній інтоксикації організму. Цей синдром може спричинити за собою розвиток аутоімунних захворювань, таких як артрит, виразковий коліт, цукровий діабет, хвороба Крона. Оскільки деякі молекули мають антигенні характеристики, подібні з рідними антигенами в різних органах організму, коли речовина потрапляє в організм, він починає атакувати чужорідну молекулу, а потім через схожість руйнує і деякі свої клітини. [14].

Лікування дисбактеріозу і підвищеної кишкової проникності полягає в лікуванні, як основного захворювання, так і відновленні нормальної мікрофлори кишечника.

В комплекс лікування включають пробіотики - біологічні препарати, що містять нормальні кишкові бактерії, і пребіотики - харчові інгредієнти, що не перетравлюються ферментами, або продукти життєдіяльності нормальної мікрофлори, які стимулюють її зростання і функціональну активність [2,3].

Пробіотики - це живі мікроорганізми і речовини мікробного та іншого походження, які надають при природному способі введення сприятливі ефекти на фізіологічні функції, біохімічні та поведінкові реакції організму через оптимізацію складу мікрофлори.

Пробіотики можуть входити до складу харчових продуктів, в першу чергу, кисломолочних, а також до складу лікарських препаратів та БАДів. Кисломолочні продукти харчування є важливою складовою раціону людини, граючи істотну роль в профілактиці розвитку дисбактеріозу кишечника.

Прийом пробіотиків сприяє:

  • контролю потенційно патогенних мікробів,
  • зниженню продукції ендотоксинів,
  • пригніченню синтезу IgE;
  • стимуляції продукції IgA;
  • посиленню кишкової бар'єрної функції;
  • стимуляції роботи макрофагів:
  • зростанню і регенерації клітин [2,15,16].

 

Нормальний стан кишкового мікробіоценозу - неодмінна умова здоров'я людини. Профілактика розвитку дисбактеріозу полягає, в першу чергу, в раціональному харчуванні, до якого в достатній кількості включені овочі та фрукти, кисломолочні продукти.

Ефективна корекція дисбактеріозу кишечника неможлива без лікування основного захворювання, що викликало його розвиток. Це лікування доповнюється засобами, які неспецифічним чином впливають на мікробіоту кишечника. До них відносяться пре- і пробіотичні лікарські засоби [2].

 

Література:

  1. 1. А.И. Хавкин, О.Н. Комарова, Продукты метаболизма кишечной микрофлоры: возможна ли избирательная коррекция?
  2. 2. М.Д. Ардатская, С.В. Бельмер, В.П. Добрица, С.М. Захаренко, Л.Б. Лазебник, О.Н. Минушкин, Л.С. Орешко, С.И. Ситкин, Е.И. Ткаченко, А.Н. Суворов, А.И. Хавкин, Б.А. Шендеров, Дисбиоз (Дисбактериоз) кишечника: современное состояние проблемы, комплексная диагностика и лечебная коррекция
  3. 3. Э.П. Яковенко, Дисбактериоз кишечника, Лечебное дело 3, 2004.
  4. 4. Дисбактериоз кишечника у детей: этиология, клиническое значение, диагностические критерии, современные методы коррекции, Овсянников Д.Ю., Педиатрия, 2011.
  5. 5. Проблема дисбактериоза кишечника. основные подходы к коррекции, П. А. Бакумов, Ю. В. Козыренко, О. А. Скиндер, Е. И. Кочетова, Лекарственный вестник №2 (58) 2015, Том 9
  6. 6. Бактериальная кишечная микрофлора и заболевания печени, Е.А. Федосьина, М.С. Жаркова, М.В. Маевская, РЖГГН 6, 2009.
  7. 7. Здоровая печень, Василий Андреевич Исаков, Доктор медицинских наук, профессор, руководитель отделения гастроэнтерологии и гепатологии ГУ НИИ питания, вице-президент научного общества гастроэнтерологов России
  8. 8. Кишечная микробиота и функциональные заболевания кишечника, С. М. Ткач, К. С. Пучков, А. К. Сизенко, Ю. Г. Кузенко, № 1 (75) • 2014 | Сучасна гастроентерологія.
  9. 9. Macrophages: Gatekeepers of Tissue Integrity, Yonit Lavin and Miriam Merad, American Association for Cancer Research, 2013.
  10. 10. Acne vulgaris, probiotics and the gut-brain-skin axis - back to the future? Whitney P Bowe, Alan C Logan, Gut Pathogens, 2011.
  11. 11. Состояние кишечной микрофлоры у детей с атопическим дерматитом и роль пробиотиков в ее коррекции, Астма та алергія, № 2, 2016.
  1. 12. Alterations in intestinal permeability, C. Arrieta, L. Bistritz, J. B. Meddings, Gut, 2006.
  2. 13. Оценка кишечной проницаемости у пациентов с воспалительными заболеваниями кишечника, Д.Д. Мухаметова, Лечебное дело, 2016.
  3. 14. Intestinal permeability – a new target for disease prevention and therapy, Bischoff et al. BMC Gastroenterology 2014.
  4. 15. Глобальные практические рекомендации Всемирной Гастроэнтерологической Организации, Пробиотики и пребиотики, Февраль 2017.
  5. 16. The role of Probiotics in allergic diseases Sonia Michail, Allergy, Asthma & Clinical Immunology, 2009.