Пробіотики та гострі респіраторні захворювання (ГРЗ)

Пробіотики та гострі респіраторні захворювання (ГРЗ)

Традиційно з настанням перших холодів спостерігається зростання поширеності гострих респіраторних захворювань (ГРЗ). Вони докучають всім: дорослим і дітям, людям, які працюють і пенсіонерам. Кожен пацієнт хоче прийняти чарівну таблетку, яка допомогла б позбутися від неприємних симптомів і скоріше видужати; кожен лікар прагне призначити найбільш ефективне і безпечне лікування, рекомендуючи прийом різних медикаментів (антигістамінних засобів, деконгестантів, нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), антибіотиків, пробіотиків) [1].
Гострі респіраторні захворювання є непростим випробуванням для новонароджених і грудних дітей: вузькість носових ходів, рясне лімфо і кровопостачання слизової оболонки навіть при незначному запаленні призводить до ускладнення носового дихання, набряк слизової оболонки дихальних шляхів викликає виражене звуження просвіту бронхів, а знижена легкість легеневої тканини і фізіологічне недорозвинення альвеол сприяють швидкому поширенню патологічного процесу і погіршення стану дитини [2].


Доведено, що діти, що знаходяться на грудному вигодовуванні, рідше страждають на інфекційні та атопічний захворюваннями, ніж немовлята, які отримують штучні суміші. Даний ефект пов'язують з наявністю в грудному молоці пробіотичних бактерій, серед яких в нормі домінують біфідобактерії [2].


Деякі вчені вважають, що запобігти інфекційному ураження дихальної системи у дітей раннього віку можна за допомогою пробіотіоков [2].
Результати досліджень, проведеного S. King і співавт. (2014 року), переконливо описують переваги застосування пробіотиків в лікуванні ГРЗ. Виявляється, прийом пробіотиків зменшує кількість днів непрацездатності [1].


Пацієнти, які отримували пробіотики, перенесли меншу кількість епізодів ГРЗ [1].
Крім того, пробіотики зменшували тривалість епізоду гострої інфекції верхніх дихальних шляхів, знижували ймовірність призначення антибактеріальних препаратів при лікуванні ГРЗ, зменшували кількість пропусків занять через хворобу [1].


Експерти відзначили, що навіть мінімальне зменшення поширеності ГРЗ (5-10%) має велике клінічне та економічне значення для суспільства. На думку М. Ozen, пробіотики мають добрий профіль безпеки: ні в одному дослідженні не були зафіксовані серйозні побічні ефекти, асоційовані із застосуванням даних засобів [1].
Призначення антибіотиків при гострих респіраторних захворюваннях є актуальним питанням в сучасній медицині зважаючи на ризик розвитку побічних реакцій, антибактеріальної резистентності, а також високу вартість препаратів цієї групи. Один із способів зниження частоти використання антибіотиків - відстрочене призначення при відсутності позитивної динаміки захворювання [3].


Дослідники вважають найбільш ефективним 3-місячний профілактичний курс пробіотиків і допускають доцільність одночасного прийому пробіотиків з вітамінами і мінералами [1].


Надзвичайно важливим механізмом дії пробіотиків є участь в активації захисних місцевих і загальних імунних реакцій, а також формування імунологічної толерантності організму людини. Однак для використання в якості імуномодуляторів можуть бути рекомендовані лише ті пробіотики, які включають штами з експериментально і клінічно доведеною імунотропну активність [4].

 

 

Джерела:

  1. 1. Симптоматическая терапия острых респираторных заболеваний: осмысливая доказательства, медична газета «Здоров’я України» № 22 (371), листопад 2015 p.
  2. 2. Коррекция дисбиотических нарушений у детей: новые возможности пробиотической терапии, Огляд, медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 8 (381), квітень 2016 р.
  3. 3. Лечение острых инфекций верхних дыхательных путей, Елена Молчанова, медична газета «Здоров’я України» тематичний номер, Вересень 2013 р.
  4. 4. Иммунотропные свойства пробиотиков, С.В. Зайков, медична газета «Здоров’я України», тематичний номер, Листопад 2013 р.