Відновлення після хвороби

Відновлення після хвороби

Грип є одним з найбільш серйозних інфекційних захворювань з групи респіраторно-вірусних інфекцій. Небезпека його обумовлена, перш за все, частотою і тяжкістю виникаючих ускладнень.

Найчастіше зустрічаються такі ускладнення після грипу:

  • полісинусит,
  • бронхіт,
  • отит,
  • міокардит і пневмонія, яка є найпоширенішим ускладненням не тільки грипу, але і аденовірусної, респіраторно - синцитіальних інфекції та інших респіраторних вірусних інфекцій. Завжди потрібно враховувати, що пневмонія в будь-який час може ускладнити перебіг грипу [3].

Ускладнення ГРВІ та грипу бувають вірусної та бактерійної етіології. C урахуванням часткової подібності клінічних проявів багатьох вірусних і бактеріальних інфекцій, у частини хворих остаточне рішення про необхідність призначення антибіотиків доводиться приймати з урахуванням ряду лабораторних параметрів [7].

Для діагностики бактеріальної інфекції, дуже важлива оцінка зовнішнього вигляду хворого. Ознаки, які дозволяють оцінити тяжкість інтоксикації організму при бактеріальної інфекції:

  • Різке порушення загального стану, зниження активності
  • Дратівливість
  • Відмова від їжі і пиття
  • Біль від яскравого світла
  • Млявість, сонливість

При оцінці тяжкості слід враховувати: тахікардію, приглушення серцевих тонів, гіпо- або гіпервентиляцію, порушення мікроциркуляції, периферичний цианоз, блювоту, ознаки дегідратації [5].

Практично в 80% випадків показаннями для використання антибіотиків є інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів (гострий середній отит, фарингіт, ГРЗ та ін.). Часто антибіотики призначають необґрунтовано, в основному при ГРВІ без ускладнень.

Антибіотики не здатні: впоратися з вірусами, знизити температуру тіла, запобігти розвитку бактеріальних ускладнень.

Необгрунтоване застосування антибіотиків веде до негативних наслідків:

  • Тягне за собою зростання резистентності у мікрофлори;
  • Приводить до порушення нормальної мікрофлори організму;
  • Підвищує ризик розвитку небажаних реакцій;
  • Збільшує витрати на лікування [1].

Абсолютними показаннями до призначення антибактеріальної терапії є:

  • гострий гнійний синусит;
  • загострення хронічного синуситу;
  • гострий стрептококовий тонзиліт;
  • гострий середній отит у дітей до 6 місяців;
  • паратонзиліт;
  • епіглотит;
  • пневмонія.

Призначати антибіотики в амбулаторних умовах необхідно тільки при високоймовірній або доведеній бактеріальній природі захворювання, що вимагає обов'язкового проведення етіотропної терапії, так як в противному випадку велика ймовірність розвитку ускладнень і несприятливих наслідків [1].

Антибактеріальна терапія викликає кишковий дисбіоз, який може бути причиною секреторної діареї, атрофії, ерозивно-виразкових і геморагічних уражень слизової оболонки кишечника. Клінічними проявами дисбіозу можуть бути антибіотико-асоційована діарея, антибіотико-асоційований коліт і псевдомембранозний коліт [2].

Антибіотики мають прямий механізм придушення як патогенної, так і нормальної мікрофлори, чинять токсичну дію на епітелій, пригнічують активність залоз шлунково-кишкового тракту, негативно впливають на імунітет.

Головним принципом після скасування антибактеріальних засобів, є проведення заходів, спрямованих на ліквідацію зневоднення і нормалізацію балансу електролітів, а також застосування ентеросорбентів [4].

В даний час доведено взаємозв'язок харчування та мікробної флори шлунково-кишкового тракту, тому велике значення в профілактиці порушень мікробіоти кишечника надається пробіотикам і пребіотикам, які надають селективну дію на індигенну мікрофлору без посилення зростання і розмноження токсигенпродукуючих клостридій, токсигенних штамів кишкової палички і бактероїдів [4].

За допомогою комплексу корисної мікрофлори, яку містить «Лактіалє», можна відновити баланс мікрофлори кишечника, відновити природний захист організму після захворювання і лікування антибактеріальними препаратами, а також іншими лікарськими засобами [6].

Література:

  1. 1. А. А. Баранов,  Л.С. Страчунский, Применение антибиотиков у детей в амбулаторной практике, 2007.
  2. 2. А.И. Парфенов, Антибиотико-ассоциированный дисбиоз кишечника, Фарматека № 6, 2013.
  3. 3. И. Е. Гайворонская, Пневмония как осложнение гриппа и других ОРВИ – вирусная или бактериальная?
  4. 4. А.Н. Сурков, Проблема антибиотик-ассоциированной диареи в практике врача-педиатра, Практика в помощь врачу, Октябрь, 2013.
  5. 5. А.А. Баранов, Диагностика и лечение острых респираторных заболеваний (ОРЗ)
  6. 6. Листок-вкладення до дієтичної добавки Лактиалє.
  7. 7. А.К. Дуда, Е.И.Дубровский, Грип и другие ОРВИ: клиника, осложнения и оптимизация лечения, Семейная медицина №6 (56), 2014