МЕТЕОРИЗМ

Функціональні порушення шлунково-кишкового тракту, харчова алергія, порушення мікробіоценозу кишечника, целіакія і дисахаридазная недостатність, і ряд інших причин призводять до підвищеного газоутворення, перерастяжению петель кишечника і появі абдомінальних болів не тільки у дітей першого року життя, а й у дорослих [3].

МЕТЕОРИЗМ (ВІД ГРЕЦ. МETEORISMOS ЗДУТТЯ, СИНОНІМИ: ТИМПАНІЯ, ПУЧЕННЯ) НАДЛИШКОВЕ СКУПЧЕННЯ ГАЗІВ У ТРАВНОМУ ТРАКТІ ЯВЛЯЄ СОБОЮ ОДИН З НАЙБІЛЬШ ЧАСТИХ СИМПТОМІВ РІЗНОМАНІТНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ.

Це може супроводжуватися флатуленцією (вихід газів назовні), абдомінальним дискомфортом або болем, відчуттям розпирання і тяжкості в животі, відрижкою. У разі, якщо метеоризм супроводжується абдомінальним болем, який зменшується після дефекації і відходження газів, мова може йти про синдром роздратованого кишечника [1,5].

Певну роль в надмірному утворенні газів відіграють такі чинники:

• наявність перешкоди евакуації кишкового вмісту;
• вживання в їжу великої кількості продуктів, що містять крохмаль;
• порушення моторної діяльності шлунково-кишкового тракту;
• порушення процесів травлення; загальні і місцеві порушення кровообігу [3].

Симптоми метеоризму часто є проявом різних «не функціональних» захворювань. Серед них важливе місце займає дисахаридазна недостатність, целіакія, гастроінтестинальна форма харчової алергії і кишковий дисбіоз [3,5].

Кишковий дисбіоз сприяє порушення сталості внутрішнього середовища організму, суттєвих зрушень у функціонуванні інших систем і органів.

Присутність в шлунково-кишковому тракті нормофлори стимулює перистальтику товстої і тонкої кишки, спорожнення шлунка, скорочує транзиторное час проходження їжі. 

В основі впливу мікроорганізмів на моторну функцію кишечника лежать кілька механізмів:

• продукція бактеріями мікробних простагландинів,
• вплив на метаболізм жовчних кислот,
• вироблення оцтової, пропіонової і молочної кислот, які перешкоджають розмноженню гнильних і патогенних мікроорганізмів.

Для боротьби з дисбактеріозом, важливо придушити гнильні патогени і заселити кишечник корисними бактеріями [3].

Мікроорганізми, які населяють кишечник і грають важливу роль в травленні, налічується понад 400 видів. Вони допомагають розщеплювати жири, білки і вуглеводи, виробляють вітаміни і амінокислоти, підтримують нормальну роботу кишечника.

Основними «корисними» бактеріями є: біфідобактерії (Bifidobacterium,), лактобактерії (Lactobacillus) і кишкова паличка (Escherichia coli) [2,5].

Пробіотики - це живі мікроорганізми, які дають користь людині при введенні їх в адекватних кількостях. Як пробіотики найчастіше використовуються види Lactobacillus і Bifidobacterium, але також цю роль відіграють і дріжджі Saccharomyces boulardii і деякі види Escherichia coli і Bacillus [2]. 

Пребіотики впливають на кишкову флору за допомогою збільшення числа корисних анаеробних бактерій і зменшення популяції потенційно патогенних мікроорганізмів. Найвідоміші пребіотики: олігофруктоза, інулін, галакто-олігосахариди, лактулоза, олігосахариди грудного молока. [4]

Лактулоза це синтетичний дисахарид, застосовуваний як препарат для лікування запорів і печінкову енцефалопатію.

Ферментація олігофруктози в товстій кишці призводить до великої кількості фізіологічної дії, включаючи:

•  збільшення кількості біфідобактерій в товстій кишці,
• посилення всмоктування кальцію,
• збільшення обсягу калових мас,
• зменшення часу транзиту по шлунково-кишковому тракту,
• можливе зниження рівня ліпідів в крові [4].

Передбачається, що саме ці феномени викликають переважну частину позитивних ефектів, включаючи зменшення частоти метеоризму і флатуленціі, які є одними з найбільш визнаних показань до застосування пробіотиків і пребіотиків [4].

Зменшення абдомінального метеоризму і здуття в результаті застосування пробіотиків це незмінний результат, вказаний в опублікованих дослідженнях [4].

За допомогою фармакологічних або дієтологічних втручань в кишкову мікробну екосистему за допомогою про- чи пребіотиків, можна досягти симбіозу між кишковою мікрофлорою і господарем [4].

Джерела:

1. С.М. Ткач, Метеоризм и флатуленция как причины абдоминального дискомфорта и снижения качества жизни, Здоров'я України № 6 (307), 2013.
2. Глобальные практические рекомендации Всемирной Гастроэнтерологической Организации, Пробиотики и пребиотики, Февраль 2017.
3. А.Н. Сурков, В.В. Черников, Симптом метеоризма у детей раннего возраста: причины и пути коррекции, Педиатрическая фармакология, 2013; 10 (1): 78–82.
4. Пробиотики и пребиотики, Общие практические рекомендации Всемирной гастроэнтерологической организации (2011), Журнал «Ліки України», №7 (163) / 2012
5. Ю.В. Белоусов, Метеоризм от аэрофагии до флатуленции, Здоров'я України, 2010.
6. Fibre and effects on probiotics (the prebiotic concept), Glenn R. Gibson, Clinical Nutrition Supplements (2004) 1, 25–31.