МІКРОФЛОРА КИШЕЧНИКА ТА ВУГРІ - ЯК ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК?
Підлітковий вік - це критичний період біологічної та психологічної перебудови. В цей час головним змінам піддаються статева та ендокринна системи. Вульгарні вугри належать до найбільш поширених захворювань шкіри в підлітковому віці. За деякими даними, акне спостерігається у 100% юнаків і у 90% дівчат, пік захворюваності припадає на 14-17 років [2].
АКНЕ (ВУГРОВА ХВОРОБА) - ДУЖЕ ПОШИРЕНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ В РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ. ЙОГО ЧАСТОТА НЕУХИЛЬНО ЗРОСТАЄ З ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ МИНУЛОГО СТОЛІТТЯ. РАНІШЕ ПІК ЗАХВОРЮВАНОСТІ ПРИПАДАВ НА ПУБЕРТАТНИЙ ПЕРІОД, В ДАНИЙ ЧАС - НА ДОРОСЛЕ НАСЕЛЕННЯ [1].
Акне є хронічним запальним захворюванням сальних залоз та волосяних фолікулів, в основі патогенезу якого лежать підвищена продукція шкірного сала, фолікулярний гіперкератоз, підвищене вивільнення медіаторів запалення [1].
У розвитку перерахованих механізмів значну роль відіграють локальна дія андрогенів та присутність мікробних чинників. Крім того, відзначається часта наявність акне та різних патологій шлунково-кишкового тракту [1].
Вживання солодкої, смаженої та висококалорійної їжі з низьким вмістом необхідних нутрієнтів та клітковини асоційоване з проявами вугрової хвороби, що може бути результатом як прямого впливу на запальний процес в шкірі, так і опосередкованого - через зміну кишкового микроценоза [1].
В одному дослідженні за участю підлітків виявили, що пацієнти з акне частіше страждають функціональними розладами шлунково-кишкового тракту, що супроводжується запорами, неприємним запахом з рота та шлунково-стравохідним рефлюксом. У пацієнтів із себорейним дерматитом зафіксовані порушення в складі кишкової мікрофлори з розвитком синдрому надлишкового бактеріального росту в тонкій кишці (СНБР). У 54% пацієнтів з акне були виявлені розлади кишкового мікробіома [1].
При цьому, ступінь вираженості дисбіотичних порушень кишкової мікрофлори безпосередньо пов'язана з тяжкістю шкірних проявів, а значна зміна її складу - з тривалим, рецидивуючим перебігом захворювання та резистентністю до проведеного лікування [1].
Наслідками СНБР є порушення розщеплення, синтезу та абсорбції макро- і мікронутрієнтів. Крім того, надлишкова продукція мікроорганізмами токсичних метаболітів може призводити не тільки до порушення засвоєння поживних речовин, але і до пошкодження клітин кишкового епітелію [1].
При пошкодженні ентероцитів і зниженні щільності міжклітинних контактів, порушується функція кишкового бар'єру. В результаті підвищується кишкова проникність для мікробних метаболітів і фрагментів їх клітин. Порушена кишкова проникність може впливати на ступінь вираженості акне. У пацієнтів з акне, в крові частіше виявляється ліпополісахаридний ендотоксин Escherichia coli та визначається висока реактивність до нього. Дослідження показало, що підвищена реактивність до ліпополісахаридного ендотоксину Escherichia coli була виявлена в 65% випадків в групі пацієнтів з акне, і ні в одному випадку в групі здорових осіб. Збільшення в крові, під впливом кишкових мікроорганізмів, концентрації циркулюючих ендотоксинів вказує на значущість у частини пацієнтів з акне підвищеної кишкової проникності [1].
Фармакотерапія акне легкого ступеня тяжкості включає призначення зовнішньої терапії. В якості засобів зовнішньої терапії рекомендують протизапальні засоби. При папульозній формі акне рекомендують фузидієву кислоту в комбінації з гідрокортизоном або бетаметазоном, що забезпечує виражену протизапальну та протисвербіжну дію з антибактеріальним ефектом широкого спектру. При папулопустульозних висипаннях показані антибактеріальні препарати для зовнішнього застосування [3].
Фармакотерапія акне середнього ступеня тяжкості включає призначення системної та зовнішньої терапії. В якості системної терапії показані антибактеріальні препарати і системні ретиноїди. Антибіотикотерапію рекомендують при численних, дисемінованих папуло-пустульозних акне. Жінкам при клінічних ознаках гіперандрогенемії, після консультації ендокринолога та гінеколога, призначають комбіновані оральні контрацептиви [3].
Фармакотерапія важких форм акне включає застосування системної терапії ретиноїдами, до призначення яких доцільно використання антибактеріальних препаратів.
За призначенням, в комплексній терапії акне використовують гепатопротектори, есенціальні фосфоліпіди, тіотриазолін (при підвищенні рівня трансаміназ, тригліцеридів і холестерину); препарати, які нормалізують роботу сальних залоз (цинку окис, цинку сульфат); при важких формах акне показана фізіотерапія (електрофорез з розчином іхтіолу, кріомасаж, Дарсонваль-терапія) [3].
Прийом пробіотичних препаратів зменшує ризик потрапляння ліпополісахаридних ендотоксинів в системний кровотік та реактивність імунної системи на них, в результаті знижується вираженість системного запалення. Під час курсу антибіотикотерапії рекомендують призначення пробіотичних препаратів в якості профілактичної терапії дисбактеріозу [1].
Основними принципами лікувально-профілактичних заходів при порушенні мікробіоценозу кишечника є:
- дієтична корекція;
- лікування патології, що призвела до його розвитку;
- очищення від умовно-патогенної флори (не всмоктуються кишкові антибіотики / антисептики, ентеросорбенти, фаги, культури бактерій, що мають антагоністичну активність та ін.);
- відновлення еубіозу;
- підтримуюча терапія основного захворювання та профілактика порушень мікробіоценозу кишечника [4] .
Спектр засобів, які використовуються для відновлення кількісного та якісного складу мікрофлори кишечника, включає в себе дві великі групи препаратів - пробіотики і пребіотики.
Пробіотики - це живі мікроорганізми та речовини мікробного походження, які, при природному способі введення, надають сприятливі ефекти на фізіологічні функції, біохімічні та поведінкові реакції організму через оптимізацію його мікроекологічної статусу. Застосування пробіотиків впливає на стимуляцію роботи макрофагів, зростання і регенерацію клітин, сприяє фізіологічному апоптозу, стимулює продукцію IgA, синтезу IgE, знижує продукцію ендотоксинів [4].
Оформлені в капсули з матеріалу рослинного походження пробіотичні штами, адресно і без втрат потрапляють в тонкий кишечник, де і відбувається їх вивільнення. Крім підтримки кишкової мікрофлори, дані пробіотичні мікроорганізми здійснюють локальний та системний вплив [1] .
Джерела:
- Ю.Б. Успенська, Хронічні захворювання шкіри через призму патології шлунково-кишкового тракту, «Ефективна Фармакотерапія. Дерматовенерологія і дерматокосметологія ". Спецвипуск 1 (30), 2016
- Л.К. Пархоменко, Л.А. Страшок, Е.М. Завеля, М.Ю. Ісакова, А.В. Єщенко, «Недитячі» проблеми підлітків: юнацькі вугри, Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології Квітень / Червень 2017 Том 11 №2.
- О.А. Рябова, М.Г. Бакуменко, О.А. Качанова, Л.П. Намітокова, Сучасні аспекти фармакотерапії акне, Національний фармацевтичний університет, м. Харків.
- М.Д. Ардатська, Пробіотики, пребіотики і метабіотікі в корекції мікроекологічних порушень кишечника, Медична рада, 2015 року, № 13.