КИШКОВІ ІНФЕКЦІЇ ТА ЧИМ ВОНИ НЕБЕЗПЕЧНІ
Кишкові інфекції надзвичайно поширена проблема, друга по частоті після гострих респіраторних захворювань. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щороку фіксують до 275 млн випадків діарейних захворювань. Вони мають значний негативний вплив на здоров'я і навіть життя людей. Зокрема, ротавірусна інфекція займає третє місце серед причин смертності дітей раннього віку в країнах, що розвиваються. Тому дуже важливо як запобігати їх появі (дотримання особистої гігієни, правильне приготування та зберігання їжі), так і важливим є знання основних принципів лікування та особливо відновлення після перенесеної кишкової інфекції.
Кишкові інфекції мають різну етіологію (збудниками можуть бути бактерії, віруси, простіші та грибки), проте їх об'єднує спосіб передачі збудника – через брудні руки (фекально-оральний шлях) та клінічні прояви – ознаки розладу у роботі кишечника (болі в животі, пронос, або діарея), нудота та блювання. Кишкові інфекції можуть мати сезонність, як правило весна-літо або осінь-зима (наприклад, ротавірусна або ентеровірусна інфекції). За механізмами розвитку діареї можуть бути секреторними (супроводжується надмірною втратою рідини, як правило вірусної етіології) та інвазивними (частіше викликають бактерії або простіші, потребують призначення антибіотиків, супроводжуються вираженою інтоксикацією та ураженням інших органів).
Чим небезпечні кишкові інфекції?
- Розвитком інтоксикації, погіршенням самопочуття, втратою працездатності;
- Зневодненням із втратою не тільки рідини, а також електролітів, що в свою чергу призводить до порушення роботи основних органів та систем – серцево-судинної, сечовидільної (страждають нирки);
- Розлад роботі кишечника, що також супроводжується зміною у складі мікрофлори.
Значення мікрофлори кишечника неможливо переоцінити. Нормальна кишкова флора бере активну участь в процесах функціонування кишечника, засвоєння поживних речовин, синтезі вітамінів, формуванні імунного захисту.
Тому навіть після одужання, якщо не допомогти відновити флору кишечника, можуть тривалий час зберігатись ознаки розладу у роботі кишечника (пронос або закреп, здуття живота, порушення засвоєння поживних речовин, активні процеси гниття та бродіння).
Як відновити флору кишечника?
Основними складовими цього процесу є правильне харчування при отруєнні та прийом пре- і про біотичних препаратів.
- Харчування при отруєнні передбачає відмову від водно-чайних пауз, адже доведено, що період голодування сповільнює процес відновлення організму та погіршує перебіг самого захворювання. За рекомендацією лікаря, слід зменшити об’єм добового раціону на ½-1/3-1/4 від звичайного, збільшити частоту споживання їжі до 5-6 разів на день, виключити дисахарид лактозу, тобто свіжі молочні продукти. Харчування при отруєнні повинно забезпечити надходження поживних речовин, які організм може засвоїти, а також передбачає відновлення втрати рідини та електролітів.
- Власне для відновлення флори кишечника є пре- та пробіотичні препарати. Пребіотичні препарати є субстанцією, яка не розщепляється в кишечнику та є поживним субстратом для корисних бактерій, допомагаючи їм відновити свою популяцію в кишечнику. Пробіотики – це корисні бактерії, які допомагатимуть власній мікрофлорі людини відновитись після захворювання. Важливо пам”ятати, що для закріплення ефекту та повного відновлення мікрофлори кишечника прийом пробіотичного опрепарату має тривати 21-30 днів.
Література
- Протокол лікування гострих кишкових інфекцій у дітей наказ Міністерства охорони здоров'я України 10.12.07 № 803.
- Доан С., Малиш Н.Г. Гострі кишкові інфекції вірусної етіології: епідеміологічні аспекти. Український медичний часопис он-лайн.3(107).2015. https://www.umj.com.ua/article/magazine/107
- Chan M.C., Mok H.Y., Lee T.C. et al. (2013) Rotavirus activity and meteorological variations in an Asian subtropical city, Hong Kong, 1995–2009. J. Med. Virol., 85(11): 2026–2033.