НЕ ЧІПАЙТЕ МІКРОБІОМ! ЧОМУ ЄВРОПЕЙСЬКІ АЛЕРГОЛОГИ ПРОТИ АНТИБІОТИКІВ В ПЕДІАТРІЇ
Науковий редактор Вікторія Родінкова
Європейська академія алергії та клінічної імунології (EAACI) рекомендує обмежити застосування антибіотиків у період вагітності та раннього дитинства аби зменшити поширеність алергічних захворювань серед дітей. Також вчені вважають за необхідне критично ставитися до антибіотикотерапії при загостреннях та лікуванні хронічних алергічної астми та атопічного дерматиту. Це пов’язано, зокрема, з тим, що антибіотики діють на мікробіом дитини, не даючи йому захищати малюка і від алергії.
Антибіотики: користь та шкода
Антибіотики відносять до групи лікарських засобів, які найбільш часто призначають для лікування захворювань, пов’язаних з інфекцією.
Але їх нераціональне використання може стати причиною появи антимікробної резистентності. Крім того, застосуванням антибіотиків, особливо в дитинстві, може бути порушена здорова взаємодія між мікробіотою та імунною системою.
Надмірне вживання антибіотиків у дитинстві та під час вагітності пов’язане з ризиком порушення колонізації кишечника та дихальних шляхів корисними мікробами. Це призводить до дисбактеріозу та підвищеного ризику розвитку алергічних захворювань.
У свою чергу, пацієнтам з алергією частіше призначають антибіотики для лікування інфекцій, незважаючи на неоднозначність їх клінічної користі.
Роль бактерій у розвитку алергічних захворювань
Нижні дихальні шляхи постійно піддаються впливу аерозолів з бактеріями та флори ротової порожнини.
Колонізація верхніх дихальних шляхів немовлят такими мікроорганізмами як Haemophilus influenza , Moraxella catharralis і Streptococcus spp асоційована з дитячою астмою. Підвищене вироблення прозапальних цитокінів IL-5, IL-13 та IL-17 спостерігається у таких дітей вже в дитинстві.
Крім того, бактерії Mycoplasma pneumoniae та Chlamydophila pneumoniae, стафілокок та деякі протеобактерії, що входять до складу патогенної флори, вважаються можливими причинами більш важкого перебігу астми та її загострень.
Саме протеобактерії переважають у мікробному профілі астматиків. Тоді як неастматики переважно колонізовані корисними типами, включаючи Firmicutes та Actinobacteria. Відтак, було доведено, що з покращенням контролю астми пов'язане збільшення у дихальних шляхах людей з астмою актинобактерій та загалом більше мікробне різноманіття.
Атопічний дерматит
Мікробіота шкіри є найрізноманітнішою мікробною популяцією в людському організмі. В ній міститься понад 1000 різних видів бактерій із 19 різних типів.
Недостатня індукція цими бактеріями регуляторних Т-клітин, які запобігають наступній запальній відповіді, може відіграти певну роль у майбутньому розвитку атопічного дерматиту (АД).
Шкіра пацієнтів з АД значно частіше колонізується золотистим стафілококом (Staphylococcus aureus). Вважається, що мікробна популяція ураженої атопічної шкіри містить до 70% золотистого стафілокока. Частка стафілокока на шкірі без видимих уражень складає 39%. Її збільшення пов’язане із тяжкістю захворювання.
Під час загострення АД, на фоні домінування Staphylococcus, загалом знижується різноманітність бактерій за рахунок зменшення чисельності родів Streptococcus, Corynebacterium, Cutibacterium та типу Proteobacteria.
Стафілокок також виявлено у хворих на бронхіальну астму.
Антибіотики і ризик виникнення алергії
Застосування антибіотиків, особливо широкого спектру дії, під час вагітності або в ранньому дитинстві сильно впливає на мікробіом новонароджених. Це призводить до підвищеного ризику розвитку дитячої атопії. А за нею – астми та алергії.
Прикладами антибіотиків широкого спектру є бета-лактами (амоксицилін, цефалоспорини та карбапенеми) та макроліди (азитроміцин).
Результати досліджень показали, що діти з харчовою алергією (в основному на коров’яче молоко та яйця) мають відмінний склад мікробіому кишечника, і він може відрізнятися в залежності від типу харчової алергії.
Діти, яким з народження виписували антибіотик щонайменше тричі, мають підвищений ризик розвитку алергії на молоко та інші харчові продукти.
А вірогідність розвитку астми у дітей збільшуються на 20% з кожним додатковим рецептом на антибіотик.
Значним є вплив антибіотиків і за умови, що вони виписуються майбутній матері під час вагітності. Така терапія пов’язана з підвищенням ризику астми/хрипів у дітей у 1,3 рази та збільшенням ризику розвитку екземи/атопічного дерматиту у 1,6 раз.
Крім того, у немовлят, які отримували антибіотикотерапію в дитинстві під час лікування вірусної респіраторної інфекції, потім спостерігалися більш серйозні хрипи або загострення астми.
У сукупності ці дані вказують на те, що зв’язок між раннім застосуванням антибіотиків і пізнішим розвитком алергічного захворювання або астми може бути частково пояснений індукцією дисбактеріозу і, як наслідок, відхиленням імунної відповіді в бік прозапального профілю.
Адже саме здорова колонізація бактеріями необхідна малюкові для формування Т-клітинної імунної відповіді першого, а не другого, прозапального типу, який сприяє розвиткові алергії.
Є дані, за якими успішна експериментальна мікробна терапія певними видами клостридій стимулює формування здорового балансу кишкової та позакишкової імунної відповіді.
Антибіотики та лікування алергічних захворювань
Госпіталізованим дітям з АД системні антибіотики призначають у більше 80% випадків. Однак, ці ліки не мають ніякої користі, якщо хвороба супроводжується не клінічним гострим інфікуванням, а хронічною колонізацією шкіри золотистим стафілококом. Основним фактором, що сприяє надмірному призначенню антибіотиків при алергічних станах, є те, що багато загальних симптомів можуть імітувати інфекційні.
Крім того, вважається, що пацієнти з алергією більш вразливі до розвитку бактеріальних інфекцій через зміни в реакції імунної системи слизової оболонки.
За статистикою, пацієнтам з алергічною астмою призначають, принаймні, на 2 річних курси антибіотиків більше, ніж пацієнтам з астмою неалергічного характеру.
Результати досліджень застосування антибіотиків під час загострення нападів астми є досить суперечливими: одні вказують на певне поліпшення симптомів внаслідок застосування макролідних антибіотиків та азитроміцину, тоді як інші вчені вважають їх застосовують не ефективнішим за плацебо.
Тому виникла рекомендація, що оскільки загострення астми мають переважно вірусне походження, антимікробне лікування в більшості випадків слід розглядати як непотрібне через можливість дестабілізації респіраторного мікробіому дихальних шляхів та індукування антимікробної резистентності.
Нині є все більше доказів того, що застосування макролідів призвело до високих показників резистентності до них пневмококів та стафілококів у регіонах, де ці антибіотики часто використовуються.
Політика управління антибіотикотерапії на основі біомаркерів (наприклад, наявності сироваткового прокальцитоніну) показала, що використання антибіотиків при загостреннях астми можна безпечно зменшити приблизно на 50%.
Крім того, швидке ПЛР-тестування на віруси зменшило тривалість прийому антибіотиків при загостреннях астми.
Про- та пребіотики і алергія
Пре- та пробіотики можуть допомагати пацієнтам отримати нормальну кишкову флору та модулювати механізми запалення. Вживання корисних бактерій є багатообіцяючим в стратегії лікування та профілактики алергії.
Крім того, вважається, що пре- або пробіотики впливають на розвиток кількох алергічних захворювань. Так, кілька досліджень показали, що під час прийому пробіотиків більша частина дітей мала менше епізодів загострення астми.
Також застосування пробіотиків було пов’язано зі зниженням частоти хрипів у 225 немовлят з атопією.
В той же час в одному дослідженні, щоправда, з низькою методологічною якістю, повідомлялося, що загострення астми були більш частими в групі пробіотиків.
Загалом, ці результати свідчать про те, що пробіотики не мають постійної ефективності для профілактики астми; однак їх використання може бути пов’язане зі зниженням частоти хрипів у немовлят з атопією.
Щодо алергічного риніту, то в одному метааналізі пробіотики продемонстрували зменшення симптомів та покращення якості життя пацієнтів, але при цьому ніякого впливу на показники симптомів, рівня IgE або регуляторні Т-клітини не спостерігалося.
При атопічному дерматиті пероральні пробіотики не показали або ж показали незначне покращення. В той же час, перинатальні добавки пробіотиків знижували кумулятивну захворюваність, справляючи модулюючий ефект. Особливо, на фенотипи алергії, не пов’язані із синтезом IgE.
Пробіотичні вакцини проти алергії
Але не пробіотиками єдиними. Ще однією стратегією є застосування бактеріальних лізатів. Ці препарати чимось нагадують вакцини, адже складаються з антигенів, отриманих з інактивованих патогенних бактерій. Втім, їх ефект вважається більш природнім.
Бактеріальні лізати пригнічують запальні цитокіни, інфільтрацію прозапальних клітин і сприяють зниженню рівнів сироваткових IgG і IgE, що вказує на формування імунної відповіді другого типу у відповідь на їх дію.
Терапія бактеріальним лізатом дітей дошкільного віку призвела до істотного скорочення тривалості хрипів та загострень астми. Також така практика призвела до зменшення назальних та очних симптомів у дітей із сезонним алергічним ринітом.
Джерело:
- https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/all.15046