ЯК ВІДНОВИТИ МІКРОФЛОРУ КИШЕЧНИКА ПІСЛЯ КОВІДУ (COVID-19)
Науковий редактор Вікторія Родінкова
Вірус SarsCoV2, що спричиняє хворобу, відому всім як COVID-19, негативно впливає на ряд систем організму, включаючи травну. З одного боку, вірусне захворювання саме по собі негативно позначається на стані кишкової мікрофлори, з іншого – прийом різних препаратів, а особливо – антибактеріальна терапія, – завдає додаткового удару по корисних бактеріях, які живуть у нашому кишечнику. Це, у свою чергу, може призводити до розвитку нових проблем як з шлунково-кишковим трактом, так і загалом ослаблювати організм і навіть підвищувати ризик виникнення стану, відомого як "тривалий ковід".
COVID-19 і кишкові бактерії
Ряд досліджень вказують на те, що пацієнти з COVID-19 мають підвищений рівень таких патогенних бактерій як Clostridium hathewayi та Bacteroides nordii і знижені рівні корисних бактерій на кшталт Faecalibacterium prausnitzii, Eubacterium rectale, Ruminococcus obeum, бактерій родини Lachnospiraceae.
Результати ще одного дослідження вказують на те, що пацієнти з COVID-19 мали більшу кількість певних бактерій, пов'язаних із запальними захворюваннями кишечника.
У зразках пацієнтів з COVID-19 також відзначався менший рівень потенційно імуномоделюючих бактерій, зокрема, Bifidobacterium adolescentis, Faecalibacterium prausnitzii та Eubacterium rectale.
Застосування антибіотиків час лікування ковід лише погіршує ситуацію з мікрофлорою.
Такі пацієнти мають ще більш виснажені угрупування корисних бактерій, більшу кількість патогенних бактерій та більшу сприйнятливість до інфекцій.
Наприклад, більш давні дослідження на мишах довели, що усунення певних кишкових бактерій за допомогою антибіотика призводить, зокрема, до підвищення сприйнятливості легенів до вірусу грипу.
Ще один момент – різноманітність мікробіоти кишечника зменшується з віком. Та й Covid-19, в більшості випадків, важче переноситься саме пацієнтами літнього віку. Це знову може вказувати на роль, яку мікробіота кишечника здатна відігравати у розвитку цього захворювання.
Проблема в тому, що мікробіота кишечника може не відновитися повністю у пацієнтів із COVID-19 навіть через три місяці, а в деяких випадках – і шість, а то й дванадцять місяців після подолання хвороби. Крім того, зміни в мікробіомі прямо корелюють із тяжкістю перебігу COVID-19.
При цьому, ті хто мають довгострокові зміни в мікробіомі, як правило, також мають і так званий "тривалий ковід". Таких пацієнтів, за результатами досліджень, близько 30%. Тоді як люди, які повністю одужали від хвороби, мають мікробіом, подібний до мікробіому тих, хто не хворів на коронавірус.
Крім того, дослідники виявили, що люди з низьким рівнем хороших видів бактерій мають більш високий рівень сигнальних молекул-цитокінів, пов'язаних із запаленням.
Ось чому після перенесеного захворювання так важливо подбати про стан своєї мікрофлори.
Дієта для одужання та відновлення після ковіду
На етапі одужання від коронавірусної хвороби, важливо слідкувати за такими симптомами:
кислотний рефлюкс, особливо коли ви споживаєте «нездорову» їжу (жарену, гостру, копчену, жирну)
втрата або підвищений апетит
здуття живота
біль у верхній частині живота
закреп
діарея
блювота
шлунково-кишкова кровотеча
запалення кишечника.
Фахівці стверджують, що дотримання здорової дієти та запобіжних заходів, є життєво важливими для одужання.
Людям, які перенесли COVID-19, рекомендується уникати жирної та надмірно гострої їжі, контролювати споживання цукру і намагатися обмежити вживання фаст-фуду.
Доведено, що дієта з низьким вмістом жирів призводить до збільшення кількості біфідобактерій.
Харчування після захворювання має бути здоровим та збалансованим. Особливе місце слід відвести омега-3 жирним кислотам, які не лише сприяють зміцненню імунітету, а й мають протизапальну властивість, що сприяє відновленню після COVID.
Хорошими джерелами омега-3 жирних кислот є насіння льону, мигдаль, волоські горіхи, насіння чіа та морепродукти.
Горіхи та морепродукти багаті на цинк та селен, які також показали ефективність для відновлення після COVID.
Також на етапі відновлення людина має вживати достатню кількість білка. Відтак корисними будуть молоко та молочні продукти, бобові, яйця, курятина та риба.
Ще один незамінний пункт для відновлення та здорової мікрофлори – клітковина. Тож вживайте різні овочі, включаючи листові, та фрукти.
Вживайте також достатню кількість рідини – два-три літри води щодня. Це сприятиме засвоєнню поживних речовин, допомагаючи підтримувати здоров’я кишечника.
Їжа має бути свіжою, а саме харчування – регулярним. Намагайтеся уникати пізніх прийомів їжі та переїдання. Краще їсти невеликими порціями, але частіше.
Крім того, варто обмежити вживання таких продуктів як алкоголь, сигарети, а також сіль та цукор. Багато дослідників припускають, що надмірне споживання солі та цукру погіршує імунну відповідь, а отже, підвищує ризик інфекцій.
Крім того, намагайтеся уникати стресу, займіться йогою чи іншими фізичними вправами.
Вживайте їжу, багату на пробіотики та пребіотики.
Пробіотики – це хороші бактерії, які покращують здоров’я кишечника, підвищуючи імунітет і покращуючи засвоєння поживних речовин.
Включення пребіотиків і пробіотиків до щоденного раціону допомагає підтримувати здоров’я кишечника.
Наприклад, споживання білкових екстрактів сироватки та гороху збільшує кількість біфідобактерій та лактобактерій, що містять кишкові коменсальні бактерії.
Також показано, що вживання сироватки зменшує кількість патогенних бактерій Bacteroides fragilis та Clostridium perfringens.
Пребіотики – це складні вуглеводи, які не засвоюються нашим організмом, але сприяють росту корисних бактерій у кишечнику. Останні ж полегшують перетравлення їжі, яку ми їмо. Пребіотики присутні у фруктах, овочах та цільнозернових продуктах.
Неперетравлювані вуглеводи, такі як клітковина та стійкий крохмаль, піддаються ферментації мікроорганізмами, що знаходяться в кишечнику. Харчові волокна є хорошим джерелом доступних для мікробіоти вуглеводів, які забезпечують господаря енергією та покращують здоров’я кишечника. Пребіотичні сполуки, такі як інулін, полідекстроза, кукурудзяна клітковина, покращують імунітет, різноманітність кишечника та травлення, особливо у літніх людей.
Пребіотики також викликають помітні зрушення в імунних і метаболічних маркерах. Наприклад, було помічено, що споживання неперетравлюваних вуглеводів, присутніх у цільному зерні, призвело до зниження прозапального цитокіну IL-6 та резистентності до інсуліну.
Сприятливий вплив пребіотиків, як вважають, опосередковується в основному збільшенням виробництва коротколанцюгових жирних кислот (SCFA) і зміцненням шлунково-кишкової лімфоїдної тканини.
Деяким категоріям пацієнтів, за погодженням з лікарем, може допомогти вживання готових аптечних пробіотиків чи комплексу пробіотиків з пребіотиками. Такі добавки до раціону можуть допомогти подолати не лише дисбактеріоз кишечника, а покращити загальну імунну функцію.
Джерела:
- https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fnut.2021.638825/full
- https://m.timesofindia.com/life-style/health-fitness/health-news/recovered-from-covid-19-take-care-of-your-gut-health/amp_articleshow/83452131.cms
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7217790/
- https://www.medicalnewstoday.com/articles/covid-19-gut-bacteria-may-influence-severity#Antibiotics
- https://amp.scmp.com/news/hong-kong/health-environment/article/3118238/study-finds-80-cent-recovered-covid-19-patients
- https://theconversation.com/coronavirus-how-to-keep-your-gut-microbiome-healthy-to-fight-covid-19-134158
- https://www.the-scientist.com/news-opinion/gut-microbiome-can-help-or-hinder-defenses-against-sars-cov-2-69143/amp