АВІТАМІНОЗ ТА МІКРОФЛОРА – ЧИ ІСНУЄ ЗВ'ЯЗОК?

Кишечник, стерильний від народження, успішно населяється величезною кількістю популяції мікроорганізмів, так звана «мікрофлора кишечника».

Існує кілька сотень видів мікроорганізмів, які розвиваються головним чином в товстому кишечнику.

Ці мікроорганізми можуть бути виділені в:

1. бактерії анаероби (можуть жити при відсутності кисню), такі як клостридії, бактеріоіди і біфідобактерії,
2. бактерії факультативні анаероби (можуть виживати і при наявності кисню), такі як ентеробактерії, ентерококи, лактобацили і стафілококи.
3. міцети, включаючи дріжджі (одноклітинні організми) і гриби (багатоклітинні організми, що складаються з мас ниткоподібних клітин, які називаються гіфами),
4. найпростіші (одноклітинні організми) [1,2].

Функції кишкової мікрофлори

У кишковій екосистемі багато видів бактерій, життєво важливих для нашого здоров'я. Ця складна і динамічна популяція мікроорганізмів є кишковою мікрофлорою, також називається кишкова мікробіота. 

Сучасний підхід розглядає нормальну мікрофлору людини як сукупність безлічі спільнот мікроорганізмів, які характеризуються певним видовим складом і мають різне місце проживання в організмі [1,2].

Мікрофлора підтримує і сприяє важливих функцій кишечника:

• виробництво ферментів, що сприяють розвитку процесів травлення,
• синтез вітамінів (вітамін K, і вітаміни групи B, такі як В1, В2, В3, В5, В6, РР, В12, С, Н) [3],
• участь в обміні жовчних і жирних кислот, таких як оцтова, пропіонова і масляна кислота (яка проявляє протиракову і протизапальну дію),
• виробництво протимікробних речовин,
• виступає як антигенний стимулятор для вироблення імуноглобуліну,
• посилення бар'єрної функції кишечника, проти вторгнення патогенних бактерій,
• регулювання кислотно-лужного балансу (pH) шлунково-кишкового тракту [4,6,7].

 Правильний баланс (еубіоз) серед бактерій, присутніх в кишечнику, є основою правильної функції кишечника. Деякі з мікроорганізмів, компонентів флори, називаються пробіотиками (що означає: на користь життя), їх вживання дозволяє поліпшити баланс кишкової флори, приносить користь людині.

Кишкова бактеріальна флора, як правило, навіть з невеликими варіаціями, становить близько 80% так званих «хороших» бактерій ( «Lactobacillales», «Bifidobacterium») і на 20% потенційно шкідливих мікроорганізмів, таких як Escherichia coli (а також Bacteroides, Eubacteria , Clostridium), які викликають гниття з утворенням токсичних речовин (таких як індол, скатол, фенол, аміак, кадаверин, путресцин).

Мікрофлора травної системи захищає організм від заселення патогенними мікроорганізмами і пригнічує ріст вже наявних патогенних мікроорганізмів [4,5].

Дисбактеріоз - одне з порушень мікрофлори травної системи, характеризується якісними та кількісними змінами нормальної мікрофлори. Воно не завжди вимагає корекції, тільки в випадках порушення травлення, всмоктування поживних речовин, проникності кишкового бар'єру, метаболізму, моторики кишечника [4].

Причинами порушення нормального стану мікрофлори кишечника є екологічні умови, радіаційний вплив, якість харчування, дієти. Також, сприяти зміні флори можуть перенесені кишкові інфекції, тривале вживання лікарських препаратів, особливо антибіотиків, захворювання органів травлення, алергічні розлади. У дітей молодшого віку розвиток дисбактеріозу часто пов'язаний з недосконалістю захисних реакцій організму [5,8,9].

Стан, при якому в організмі утворюється недолік необхідних вітамінів, називається гіповітаміноз, відсутність будь-якого вітаміну - авітаміноз. Важливо розуміти, що гіповітаміноз розвивається не тільки через недостатнє надходження вітамінів з їжею, а й тому, що організм з якихось причин їх не засвоює. Причиною цього часто стають захворювання шлунково-кишкового тракту [3].

Нестача вітамінів небезпечна для дітей, зростаючих організмів, вагітних і жінок, що годують, для дорослих з великим фізичним або психічним, емоційним навантаженням, в особливо виснажливі періоди навчання, іспитів, зимовий період. Дефіцит вітамінів знижує активність імунної системи, знижує стійкість організму до хвороб, ускладнює їх лікування [3].

 Зовнішніми джерелами більшості вітамінів є продукти харчування: овочі, фрукти, зелень, риба, м'ясо, молочні продукти, яйця, бобові. Вживання в достатній кількості всіх необхідних вітамінів і мікроелементів здатне покрити потреби організму. Додатковим джерелом вітамінів є вітамінні комплекси, існує великий вибір моно- і мультивітамінних дієтичних добавок.

Мікрофлора кишечника - це важливий метаболічний орган, від якого залежить здоров'я не тільки кишечника, але і всього організму в цілому. Вона грає важливу роль, не тільки як орган, що сприяє травленню, але і як орган, самостійно синтезує ряд вітамінів, здатний утворювати деякі вітаміни з провітамінів і який формує імунітет для всього організму. Тому, відновлення нормальної мікрофлори кишечника є запорукою відновлення балансу мікроелементів в організмі [1,3,4,5].

Література:

1. С.Ю. Кучумова, Е.А. Полуэктова, А.А. Шептулин, В.Т. Ивашкин, Физиологическое значение кишечной микрофлоры
2. Medical Microbiology. 4th edition. Baron S, Galveston (TX): University of Texas Medical Branch at Galveston; 1996.
3. Н.Н.Шаламовская, И.Н.Фролова, Витамины
4. Ю.А. Копанев, Значение кишечной микрофлоры для здоровья человека. Роль пробиотиков и пребиотиков для коррекции и профилактики нарушений микробиоценоза
5. Э.В. Дудникова, Н.Н. Кобзева, Е.С. Приходская, Микрофлора кишечника.
6. Лечение заболеваний кишечника масляной кислотой, О.В. Головенко, И.Л. Халиф, А.О. Головенко, Журнал «Поликлиника» №2, 2012
7. Методическая разработка семинарского занятия для врачей-курсантов ФПК и ППС наименование учебной темы: Микрофлора кишечника, Разработчики: д.м.н., проф. Дудникова Э.В., асс. Кобзева Н.Н., асс. Приходская Е.С.
8. Dysbiosis of the gut microbiota in disease, Simon Carding, Microb Ecol Health Dis. 2015.
9. Проблема дисбактериоза кишечника.Основные подходы к коррекции, П. А. Бакумов, Лекарственный вестник №2 (58), 2015.