ПРОБІОТИКИ ЗМЕНШУЮТЬ ПРОЯВИ АЛЕРГІЧНОГО РИНІТУ У ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ

Вікторія Валеріївна Родінкова

Професорка Вінницького національного медичного університету, докторка біологічних наук

Науковий редактор Вікторія Родінкова

У сучасному світі широко обговорюється роль пробіотичних добавок у підтриманні самих різноманітних аспектів нашого здоров’я. І інколи корисні властивості корисних бактерій виходять далеко за межі їх застосування для здоров’я кишечника, через який ці мікроорганізми і потрапляють у наш організм. Наприклад, нещодавно був встановлений зв’язок прийому пробіотиків дітьми із подальшим розвитком у них алергії. А саме її найчастішого прояву –  алергічного риніту.

Як пробіотики контролюють алергію у дітей

Вчені встановили, що у дітей, які з народження були на грудному вигодовуванні і додатково отримували пробіотик Lactobacillus reuteri, до 9-річного віку з меншою ймовірністю розвивався алергічний риніт.

Цей вплив пояснюється тим, що додавання пробіотика в раціон дитини змінює склад мікробіоти її організму. Ці зміни дуже важливі для розвитку та дозрівання імунної системи малюка.

У дослідженні брали участь 316 новонароджених із нормальною вагою, батьки яких мали підтверджений алергічний діагноз.

Усі немовлята перебували на грудному вигодовуванні до 4-6 місяців. У них у всіх була однакова дієта, і матерям було рекомендовано уникати прийому пробіотиків.

Але у віці від 4 до 12 тижнів 115 немовлят отримували по п'ять крапель L. reuteri щодня. Краплі наносилися на сосок матері, після чого потрапляли в рот дитині.

А от 201 дитина в контрольній групі знаходилася на грудному вигодовуванні без будь-яких добавок.

Кожен маленький учасник дослідження з обох груп спостерігався одним і тим же педіатром до досягнення ним 9-річного віку.

Протягом періоду спостереження у 19,6% дітей у певний період їх життя розвинувся алергічний риніт або алергічний ринокон'юнктивіт, підтверджений підвищеним рівнем IgE і позитивними шкірними тестами.

Втім, у дітей з групи, що приймали пробіотики, ймовірність розвитку алергічного риніту була в три рази нижчою, ніж у дітей з контрольної групи (4,3% проти 13,9%; P ≤ 0,01).

Для алергічного ринокон'юнктивіту різниця була менш вираженою (8,7% проти 9,5%; P> 0,05), втім, і тут спостерігалася тенденція до зниження рівня алергічного ринокон'юнктивіта.

Як пробіотики контролюють алергію

Вчені пояснюють досягнутий ефект тим, що імунна відповідь в кишечнику може модулювати імунні відповіді у віддалених органах, включаючи ніс. Фактично, частота алергічного риніту і середня тривалість його епізодів були значно нижчими в групі, що приймала пробіотики, ніж у контрольній групі (P <0,01 для обох).

Пробіотики та алергічний риніт у дорослих

Користь іншого пробіотика, NVP-1703 – суміші Bifidobacterium longum IM55 і Lactobacillus plantarum IM76 – у дорослих з алергічним ринітом була показана в окремому дослідженні.

Вчені обстежили 84 дорослих, яким не менше 2 років назад був поставлений діагноз цілорічного алергічного риніту. Вони випадковим чином призначили 41 людині названий пробіотик в дозі 1 × 1010 КУО та пребіотик мальтодекстрин,  2 г / день. Він слугував поживною речовиною для пробіотика. Решті 43 дорослим, які були контрольною групою, призначили тільки мальтодекстрин 2 г / день.

На 1-му, 3-му і 4-му тижнях у всіх учасників оцінювали зміни рівнів антитіл IgE, асоційованих з алергією, інтерлейкінів запалення (IL) -10 та оцінювали вираженість симптомів алергічного риніту.

Було встановлено, що у тих, хто приймав пробіотики, порівняно з контрольною групою (P = 0,033), спостерігався значно нижчий рівень антитіл IgE до пилових кліщів. Це означає, що їх сенсибілізація до цих алергенів була значно менше вираженою.

Так само у групі, що приймала пробіотики, спостерігався і знижений рівень IL-10 у порівнянні з тим, яким він був до початку дослідження. А також – у порівнянні з учасниками контрольної групи (p = 0,047).

У людей, що приймали пробіотики, також значно покращилися і симптоми алергічного риніту, оцінені за спеціальними шкалами (р = 0,049).

Відтак, вважають дослідники, оцінений ними пробіотик може стати новим варіантом лікування алергічного риніту. А за ним потрібно проводити вивчення переваг і інших пробіотичних добавок на стан пацієнта при алергії.

Адже через те, що пробіотики відносяться до харчових добавок, їх регулювання на фармацевтичному ринку не таке жорстке, як у випадку зі справжніми ліками, і вони є доступнішими для пацієнта.

З іншого боку, пробіотики також не потрібно приймати безконтрольно. Адже живі мікроорганізми, які можуть входити до його складу, здатні справляти різноманітний вплив на наш організм.
Тому завжди, включаючи пробіотик до свого раціону, радьтеся з лікарем. І не виключено, що скоро ми станемо свідками нових відкриттів корисних властивостей пробіотиків.

Оскільки наш мікробіом дуже складний, ще є багато різних приводів та причин для його дослідження.

Джерело:

1. https://www.medscape.com/viewarticle/932591