Лактіалє - лінійка сучасних пробіотиків та синбіотиків
Імунітет
ПРОБІОТИКИ ЗМЕНШУЮТЬ РИЗИК РОЗВИТКУ ВТОРИННОЇ ІНФЕКЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ З COVID-19

ПРОБІОТИКИ ЗМЕНШУЮТЬ РИЗИК РОЗВИТКУ ВТОРИННОЇ ІНФЕКЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ З COVID-19

Вікторія Валеріївна Родінкова

Професорка Вінницького національного медичного університету, докторка біологічних наук

Науковий редактор Вікторія Родінкова

Прийом пробіотиків зменшує частоту ускладнень від вторинної інфекції у пацієнтів з COVID-19.

Такі висновки були оприлюдненні в березні 2021 року як результат спостережень за хворими в Ухані в лютому-березні 2020 року. Вчені виявили, що пробіотики здатні модулювати імунну відповідь і зменшувати частоту приєднання вторинної інфекції у пацієнтів з COVID-19.

Попередні дослідження вже показали, що пробіотики можуть бути використані як допоміжні засоби для лікування метаболічних розладів, таких як діабет 2 типу, ожиріння та метаболічний синдром.

Пізніше вчені з'ясували, що COVID-19 також може впливати на роботу ШКТ. Це пояснюється розвитком діареї як одного із симптомів ковід. Своєю чергою, дисбіоз мікробіома кишечника людини пов’язаний з інфекціями дихальних шляхів через вісь «кишечник-легені».

Попередні дослідження показали, що різні штами Lactobacillus spp. та Bifidobacterium spp. можуть пом’якшувати симптоми вірусних інфекцій. Крім того, деякі пробіотики здатні продукувати пептиди з ефектами, що інгібують ангіотензинперетво́рюючий ферме́нт (АПФ). Це призводить до покращення стану у пацієнтів з COVID-19 .

З іншого боку прийом пробіотиків є корисним для лікування COVID-19, через здатність мікроорганізмів підтримувати цілісність кишечника, кишкову проникність. А також – завдяки модуляції активності імунних клітин проти вторгнення патогенів і регулювання балансу прозапальних та протизапальних цитокінів. Останнє особливо важливе для пацієнтів з COVID-19, у яких виникає цитокінова буря. Пацієнти з високими концентраціями TNF-α та IL-6 продемонстрували важкі наслідки COVID-19.

Пробіотики покращували рівень лімфоцитів, інтерферонів та антиген-презентуючих клітин (АПК) в імунній системі легень.

Клінічні випробування показали, що у пацієнтів, які на фоні лікування ковід за протоколом отримували й пробіотики з Lactobacillus rhamnosus GG, живу Bacillus subtilis та Enterococcus faecalis, було виявлено значно менше пневмоній, які потребували лікування за допомогою ШВЛ, порівняно з тими, хто пробіотики не отримував.

Вживання пробіотиків здатне збільшувати кількість нейтрофілів, CD4 та CD8 Т-лімфоцитів, а також підвищувати загальний рівень Т-клітин, CD8 + Т-клітин, у порівнянні з пацієнтами, які не отримували пробіотики. Це вказує на те, що пробіотики можуть пом'якшити імунну дисфункцію у важких пацієнтів із COVID-19.

Також вживання пробіотиків здатне суттєво покращувати стан мікробіому після антибіотикотерапії. Остання хоч і може принести полегшення при деяких станах, але в той же час може призвести до дисбактеріозу кишечника, стійкості до бактерій та вторинної інфекції. Встановлено, що добавки пробіотиків можуть використовуватися для профілактики вторинної інфекції.

Вчені також проаналізували динамічні зміни рівня С-реактивного білка (СРБ, CRP) – білка крові, що є неспецифічним маркером запального процесу в організмі, ‒ і дійшли висновку, що пробіотики можуть зменшити рівень CRP, а потім запобігти прогресуванню COVID-19.

Разом з тим, пробіотики не можуть скоротити загальний термін лікування. Адже 75,61% (93 із 123) пацієнтів, які отримували лікування з пробіотиками, були виписані з лікарні після перебування у стаціонарі, в середньому, 32 дні. Їх організм, в середньому, позбавлявся вірусу через 23 дні. Це було дещо довше, ніж у пацієнтів, які не вживали пробіотиків.

147 із 188 (78,19%) пацієнтів, які не отримували пробіотики, були виписані з лікарні, в середньому, через 20 днів. А час, за який їх організм позбавлявся вірусу, становив 17 днів.

Певною мірою це дослідження показало, що пробіотики не можуть послабити підвищений рівень Інтерлейкіну-6 (ІЛ-6), який відмічався у пацієнтів, які отримували пробіотики, на момент госпіталізації. Цей білок кодується однойменним геном і, як показала практика перебігу COVID-19, його підвищений рівень суттєво пов'язаний з несприятливими клінічними результатами і, можливо, є причиною значно більш тривалого перебування пацієнтів у стаціонарі.

Насамкінець, науковці зазначають, що пробіотики хоча і можуть зменшити вторинну інфекцію та пом'якшити імунітет у важких випадках COVID-19, що відповідає висновкам інших досліджень, потрібні подальші дослідження механізму впливу пробіотиків на COVID-19.

Джерела: