Лактіалє - лінійка сучасних пробіотиків та синбіотиків
Імунітет
УКРІПЛЮЄМО ІМУНІТЕТ: МІСЦЕ ПРОБІОТИКІВ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ

УКРІПЛЮЄМО ІМУНІТЕТ: МІСЦЕ ПРОБІОТИКІВ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ

Вікторія Валеріївна Родінкова

Професорка Вінницького національного медичного університету, докторка біологічних наук

Науковий редактор Вікторія Родінкова

Незважаючи на рекомендації про дотримання соціальної дистанції, миття рук та проведення масового тестування, пандемія COVID-19 швидко прогресує у всьому світі.

Допомогти зміцнити імунну систему під час спалаху COVID-19, серед іншого, може і поєднання здорової та збалансованої дієти разом із пребіотиками, пробіотиками та добавками вітамінів та мікроелементів.

Цинк

Наприклад, цинк в умовах епідемії цікавий тим, що зміцнює наш організм перед потенційними вірусними та інфекційними захворюваннями. Завдяки цинку наші клітини, особливо імунні, краще підтримують цілісність своїх мембран при зустрічі з патогенами, краще синтезують ДНК та розмножуються.

Мета-аналіз даних пацієнтів з гострими респіраторними інфекціями, які щоденно приймали добавки цинку, показав зменшення симптомів та тривалості простудної інфекції.

Добавки цинку з вітаміном А ефективні для запобігання ГРЗ, так само, як і діареї.

Нарешті, дослідження показали, що споживання до 50 мг цинку на день пригнічує реплікацію вірусу COVID-19 шляхом поліпшення стійкості хазяїна проти вірусної інфекції.

Вітамін D

Вітамін D допомагає боротися з інфекцією, спричиненою ротавірусом, вірусами денге та грипу.

Науковці припускають, що більша кількість випадків летальності серед людей похилого віку може бути обумовлена, в тому числі, віковими зменшеннями концентрації вітаміну D (25OHD) у сироватці крові.

Вітамін D, подібно цинку, допомагає підтримувати щільні міжклітинні контакти. Він є модулятором адаптивного імунітету, пригнічує вироблення запальних цитокінів IL-2 та гамма-інтерферону (INFγ), а також сприяє виробленню цитокінів імунними клітинами.

Пробіотики і вітаміни та мікроелементи

Пробіотики мають кілька відомих переваг. По-перше, вони допомагають кращому засвоєнню поживних речовин.

Наприклад, дослідження показали, що пробіотичні штами Lb fermentum SR4 та Lb rhamnosus GG (LGG) покращують біодоступність цинку (до 57% та 48%, відповідно), порівняно з комерційно доступними неорганічними (ZnSo4) та цинковими глюконатними формами.

Крім того, пробіотики і самі по собі можуть бути джерелом деяких вітамінів. Наприклад, того ж вітаміну D. Їх можна приймати для підвищення його концентрації у крові. Втім, безпосередньо для лікування пацієнтів, інфікованих COVID-19, можуть знадобитися більші дози.

По-друге, пробіотичні бактерії беруть участь у регулюванні бактеріальної екосистеми, модулюють імунні клітини, підвищуючи імунну відповідь організму на інфекції та віруси.

Противірусна дія пробіотиків

Пробіотики демонструють ефективність через альвеолярний макрофаг, нейтрофіли, природні клітини-кілери та підвищений рівень прозапальних цитокінів, таких як TNF-α та IL-6, в легенях. Усе це необхідно для боротьби з вірусами та патогенними мікробами.

Мікробіота кишечника допомагає формувати дендритні клітини (ДК). Вони є ключовими антигенпрезентуючими клітинами, які поглинають антигени (часточки вірусів або ракових клітин). Наприклад, L. reuteri та L. casei активують прозапальні клітини Th1 58. А B. infantis (у дослідах на мишах) показав стимуляцію ДК та запускав реакцію, необхідну для елімінації вірусу.

Пробіотики взаємодіють з моноцитами, які, одними з перших, стикаються з бактеріями та вірусами. В результаті такої взаємодії виділяється низка цитокінів. Наприклад, прозапальний цитокін IL-12 секретується макрофагами, які стимулюють природні клітини-кілери та секрецію речовин, необхідних для елімінації вірусів.
Пробіотики L. gasseri, L. delbrueckii ssp. bulgaricus, B. bifidum, L. acidophilus індукують продукцію IFN-альфа моноцитами. Пробіотик L. paracasei DG підвищує TNF-альфа, IL-6, IL-8 клітинної лінії моноцитів людини, THP-1 61. Подібним чином нещодавно було відзначено, що S. thermophilus індукує профіль TNF-alpha, IL-6, IL-8, який необхідний для противірусних ефектів.

Пробіотики, зокрема пробіотичні штами Lactobacillus, активують NK-клітини, які є важливими для ранньої імунної відповіді на вірусні інфекції. Це відбувається за рахунок стимулювання ДК до секреції IL-12, який, своєю чергою, активує NK-клітини до секреції IFN-гамми, цитокіну, необхідного для бактерій легенів та елімінації вірусів.

Пробіотики, такі як L. casei, посилюють вироблення цитокінів, які відіграють важливу роль у поліпшенні продуктивності клітин епітелію та запобіганні їх апоптозу. Це покращує виживання епітеліальних клітин.

Пробіотики та COVID-19

Наукові дані свідчать, що пацієнти з невпорядкованою мікробіотою та люди похилого віку найбільш сприйнятливі до COVID-19. А у пацієнтів із симптомами ШКТ, такими як діарея, спостерігалися більш серйозні розлади дихання.

На сьогоднішній день триває кілька зареєстрованих досліджень, спрямованих на дослідження ефективності пробіотиків при лікуванні пацієнтів з COVID-19.

Наприклад, у деяких пацієнтів з COVID-19 спостерігався мікробний дисбактеріоз кишечника з низькою кількістю різних Bifidobacterium та Lactobacillus.

Науковці розцінюють, що це може бути ознакою ослабленого імунітету та припускають, що таким пацієнтам потрібна харчова підтримка та пребіотичні або пробіотичні добавки.

Пробіотики можуть допомогти запобігти COVID-19, підтримуючи шлунково-кишковий тракт або мікробіоту легенів, оскільки дисбіоз відіграє важливу роль у сприйнятливості людей до інфекційних захворювань.

Вчені говорять про наявний двонаправлений зв’язок між кишечником і легенями, який називається віссю «кишечник-легені».

Як вважається, через цей зв'язок шлунково-кишкове запалення може призводити і до запалення легень, і навпаки.

Два мета-аналізи з Китаю повідомляють про помірну ефективність пробіотиків для зменшення важкості та тривалості захворюваності на ковід. Випробування показали, що важкохворі пацієнти, які приймали пробіотики (Lactobacillus rhamnosus GG, живі Bacillus subtilis та Enterococcus faecalis) були менш залежними від штучної вентиляції легень.

Результати досліджень також свідчать, що пробіотики можуть бути потенційним блокатором рецептора АПФ, який діє як шлюз для атаки на клітини шлунково-кишкового тракту при SARS-CoV-2. Деякі науковці навіть заявили про позитивний вплив використання пробіотика-блокатора АПФ для зменшення респіраторного дистрес-синдрому.

Які пробіотики мають противірусну дію

Дослідження, які проводилися раніше, довели, що вживання ферментованих молочних продуктів з пробіотичними штамами зменшує частоту інфекцій верхніх дихальних шляхів серед немовлят, дітей, дорослих та людей похилого віку. Ось деякі пробіотики з антивірусною дією.

Lactobacillus gasseri PA 16/8, Bifidobacterium longum SP 07/3 та Bifidobacterium bifidum MF 20/5 у поєднанні з вітамінами та мінералами знижує не тільки тривалість звичайної застуди, а й кількість днів з лихоманкою у дорослих.

Lactobacillus rhamnosus GG знижує частоту клінічно визначених вірусно-пов’язаних інфекцій верхніх дихальних шляхів у недоношених немовлят при умові введення між 3 та 60 днями життя.

Lactobacillus brevis знижує захворюваність на грип у дітей шкільного віку.

L. paracasei, L. casei та L. fermentum зменшують частоту грипоподібних симптомів та інфекції верхніх дихальних шляхів у дорослих, які, зазвичай, переносять застуду чотири і більше рази на рік.

L. gasseri покращує клінічні симптоми, зменшує вірусне навантаження та збільшує експресію мРНК інтерлейкінів у мишей з вірусом грипу H1N1.

L. rhamnosus та Lactobacillus, введені через ніс, полегшували перебіг хвороби та виживання мишей з вірусом грипу H1N1.

L. reuteri або L. plantarum, введені через ніс, продемонстрували захисний ефект проти летальної інфекції вірусу пневмонії у мишей.

L. reuteri DSM 17938 захищає від хвороб верхніх дихальних шляхів та проблем шлунково-кишкового тракту у дітей від 6 місяців до трьох років.

Lactobacillus полегшує перебіг інфекцій верхніх та нижніх дихальних шляхів у дітей та молоді.

Bifidobacterium breve забезпечує посилений синтез протигрипозного IgG у мишей і може успішно захистити від інфекцій дихальних шляхів, спричинених грипом.

Bif. lactis DN173010 та L casei Shirota допомагає протистояти інфекції у літніх людей завдяки виробленню коротколанцюгових жирних кислот (таких як масляна, пропіонова та молочна кислоти) та зниженню рівня рН товстої кишки.

Lb. paracasei N1115 може значно зменшити ризик інфекції верхніх дихальних шляхів у людей середнього та похилого віку за рахунок стимуляції імунітету Т-клітин.

Lb. casei DN-114 001 може зменшити тривалість поширених інфекційних захворювань дихальних шляхів, особливо – при ринофарингіті у людей похилого віку.

Lb. paracasei, Lb. casei 431 та Lb. fermentum PCC можуть зменшити появу, тривалість та симптоми грипу та інфекцій дихальних шляхів за рахунок підвищення рівня IFN-g у крові та sIgA у кишечнику як серед літніх людей, так і серед дітей.

Де шукати пробіотики

Основними природними джерелами пробіотиків є ферментовані продукти, на кшталт квашеної капусти, твердих сирів та йогуртів. Втім, знайти їх можна і у вигляді аптечних добавок. Наприклад,

Lactobacillus rhamnosus GG міститься в добавці Лактіалє GG. Ці краплі можна вживати маленьким дітям з перших днів від народження для кращої роботи імунної системи.

Lactobacillus casei, Lactobacillus rhamnosus, Streptococcus thermophylus, Bifidobacterium breve, Lactobacillus acidophylus, а також Bifidobacterium infantis, яка забезпечує краще прилипання корисних бактерій до стінок дитячого кишечника, входять до складу Лактіалє для дітей, який випускається у формі пакетів.

Lactobacillus casei, Lactobacillus rhamnosus, Bifidobacterium breve та інші бактерії входять до складу симбіотика для дорослих Лактіалє (капсули).

А комплекс Лактіале Мульті містить 14 корисних бактерій, які допомагають підтримувати місцевий імунітет, боротися з патогенами, та покращує стресостійкість. До складу препарату, зокрема, входять Bifidobacterium longum, Bacillus subtilis, Lactococcus lactis ssp. lactis, Lactobacillus casei, Lactobacillus plantarum та інші корисні мікроорганізми.

Джерела: