ВІСЬ МОЗОК- МІКРОБІОМ І КИШКІВНИК ЛЮДИНИ
Вплив мікрофлори кишківника на організм людини та функціонування нервової системи вже ні в кого не викликає сумнівів, проте науковці продовжують досліджувати цей напрямок. З якою метою? Важливо зрозуміти, як саме відбувається ця взаємодія та в який спосіб ми можемо впливати на неї. Адже виявляється, що здоровий спосіб життя, раціональне харчування, підтримка власної корисної мікрофлори, особистий позитивний психоемоційний стан та активне функціонування нервової діяльності взаємозалежні. І ми можемо впливати на це.
Вісь мозок-кишківник являє собою сукупність різноманітних нейрогуморальних факторів, які пов’язують їх разом. Механізми взаємодії різноманітні, зокрема залучена ентеральна нервова система (ENS) та nervus vagus (блукаючий нерв), а також ендокринні фактори (гастроінтестинальні пептиди, що їх утворюють клітини кишківника), пенкреатичний поліпептид (РР), холецистокінін (ССК) тощо. Ці кишкові гормони вивільнюються з певних епітеліальних клітин оболонки кишківника під дією поживних речовин перед їхнім всмоктуванням.
Центральна нервова система функціонує безперервно, аналізуючи постійний об'єм інформації, що надходить за допомогою нервових клітин, а також хімічних речовин як від організму, так і ззовні. Ця інформація потрібна для забезпечення життєдіяльності організму шляхом підтримки гомеостазу. Гомеостаз – це ключове поняття для виживання організму, і означає збереження адекватної рівноваги між сотнями та тисячами хімічних реакцій, які щосекунди відбуваються в кожній клітині нашого організму (рН – кислотність різних середовищ, температура тощо). Не дарма саме кишківник містить найбільшу кількість мікроорганізмів – адже він забезпечує надходження значної частини інформації до нервової системи. Таким чином утворюється та підтримується зв'язок подвійного спрямування «кишківник – мозок», що його й назвали образно кишково-мозковою віссю (Bauer et al., 2016; Gribble and Reimann, 2016).
Отже, кишково-мозкова вісь є системою, що складається з центральної нервової системи, ентеральної нервової системи, вегетативної нервової системи, а також нейроендокринної та імунної систем й мікрофлори кишківника, які поєднані між собою нейрогуморальними зв'язками. Всередині цієї різнорідної складної системи інформація у вигляді гуморальних, нервових або імунних сигналів циркулює в обох напрямках від мікрофлори кишківника до центральної нервової системи та зворотно.
На сьогодні вважають, що в нашому організмі в середньому знаходиться 3,9x1013 бактерій (переважно в травному тракті), а співвідношення із нашими власними клітинами за кількістю становить 1,3:1 (донедавна ще вважали, що набагато більше – 10:1). Очевидно, що така величезна кількість клітин має бути частиною структури, що нею керує, а також створює певні симбіотичні зв’язки із клітинами макроорганізму.
Те, що мікроорганізми можуть суттєво впливати на стан макроорганізму (обмінні процеси, функціонування нервової системи) вперше дослідив та описав ще в 1983 році Wostmann з колегами. В дослідженні було показано, що при усуненні мікрофлори обмінні процеси мають значно нижчу активність, ніж у пацієнтів з нормальною мікрофлорою.
Зокрема, достатньо вивченим є процес регуляції енергообміну в організмі. Так, інформація від кишківника щодо калорійності та складу спожитої їжі надходить до головного мозку (саме таких відділів, як гіпоталамус та стовбур), що призводить до змін у витратах енергії організмом. Таким чином підтримується метаболічна рівновага (гомеостаз) в організмі. Достатньо досліджень присвячені вивченню впливу мікрофлори на розвиток надлишкової маси тіла та ожиріння, як через утворені продукти обміну, так й опосередковано за допомогою коротколанцюгових жирних кислот (SCFA).
Література:
- Edward S. Bliss, Eliza Whiteside / The Gut-Brain Axis, the Human Gut Microbiota and Their Integration in the Development of Obesity// Front Physiol. 2018; 9: 900. Published online 2018 Jul 12.
- Нетребенко О. Kишечная микробиота и мозг: обоюдное влияние и взаимодействие / Педиатрия. – 201к. – Т.94. - №6. – С. 134-140.