ЯК СТРЕС ВПЛИВАЄ НА МІКРОФЛОРУ КИШЕЧНИКА?

Здоровий склад кишкової мікрофлори може зберігатися тільки при здоровому фізіологічному стані організму. Як тільки в організмі відбуваються патологічні зміни, слідом змінюються склад та властивості кишкової мікрофлори, порушуються її локальні та системні функції [2].

НАЙБІЛЬШ ВАЖЛИВИМИ ФАКТОРАМИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ДИСБАКТЕРІОЗУ Є:

1. Антибактеріальна терапія, гормонотерапія, променева терапія, оперативне втручання
2. Незбалансоване, нерегулярне харчування, різка зміна режиму харчування
3. Стреси
4. Гострі інфекційні захворювання шлунково-кишкового тракту
5. Функціональні порушення моторики кишечника
6. Порушення біоритмів
7. Зниження імунного статусу різного генезу [2].

Головною ознакою дисбактеріозу кишківника є зміна в кількісному співвідношенні та в складі нормальної мікрофлори кишківника. Це проявляється зменшенням кількості або повним зникнення деяких мікроорганізмів, що складають мікрофлору в нормальних умовах, а також зростанням чисельності умовно-патогенної мікрофлори [3].

Дисбактеріоз кишківника завжди вторинний стан, який розвивається під впливом негативних екзогенних (харчових, ятрогенних, екологічних) або ж ендогенних факторів. Зміна кількісного та якісного складу мікробіоти посилює багато захворювань. Розрив цього «зачарованого кола» необхідний як для успішного лікування хвороби, так і для корекції дисбактеріозу [2].

Мікрофлора шлунково-кишкового тракту реагує на зміни рівнів гормонів стресу. Дослідження, проведені за останні кілька десятиліть, вивчили механізми, за допомогою яких медіатори стресу діють на зміну моторики кишківника, його бар'єрну функцію та запальні процеси. Відомо, що шлунково-кишковий тракт чутливий до стресу та гормонів стресу, включаючи катехоламіни. Виразки та порушення рухової активності вважалися першими симптомами стресу, які потрібно розпізнати, але подальші дослідження показали, що стрес та гормони, які виробляються при стресі, впливають на мікрофлору та функцію слизової оболонки кишківника в цілому [3,4].

Недавнє дослідження показує, що сильний стрес в дитячому віці може впливати на склад мікробіоти кишківника протягом усього подальшого життя. Можна припустити, що симпатична нейронна активність може давати короткострокові зміни в мікробній колонізації поверхні слизової оболонки [3,4].

Комплекс клітинної різноманітності та велика сукупна бактеріальна популяція складають основу функціонування кишківника. Вироблення гормонів стресу (глюкокортикоїдів), впливає на клітини, які відповідають за захист слизової оболонки, а також на бактерії, які знаходяться на поверхні слизової оболонки та в просвіті кишечника.

Існують докази того, що гормони стресу впливають на кишкову мікробіоту.

Зміни, які тягне за собою стрес, можуть вплинути на колонізації бактерій на поверхні клітин та змінити сприйнятливість людини до інфекції. Тривалий стрес може призводити навіть до ентериту. Крім того, деякі дослідження показали, що кишкові бактерії та їх клітинні компоненти шляхом виділення цитокінів, прозапальних клітин, можуть активувати центри мозку, що відповідають за стрес. Більше того, зміни у взаємодіях «людина-бактерія» в травній системі можуть також впливати на поточну нервову активність та стресостійкість [3,4].

Основою лікувального комплексу вважаються функціональне харчування, пробіотики, вітаміни та мікроелементи. Функціональне харчування у дорослих включає пектини та харчові волокна. При бактеріальній ферментації, компоненти гідролізу харчових волокон в товстій кишці сприяють відновленню мікробних асоціацій, колонізаційної резистентності, імунного статусу кишечника, проліферації епітелію, секреції слизу [1].

Згідно з дослідженнями, зв`язок між функціями кишечника, з одного боку, та емоційними й когнітивним процесами, з іншого, забезпечується через двосторонню нейроендокринну регуляцію, імунну активацію та передачу сигналів від кишечника до мозку, а також метаболізму триптофану. Збільшення синтезу триптофану, попередника гормону «щастя» серотоніну, призводить до поліпшення настрою, зниження больових відчуттів, поліпшення сну [4].

Джерела:

1. В.С. Васильєв, А. С. Волосач, В.С. Маланова, С.Б. Позняк, В.М. Циркун, Міністерство охорони здоров'я Республіки Білорусь, Дисбактеріоз кишечника, 2002.
2. Ардатская М.Д і ін., Дисбиоз (дисбактеріоз) кишечника: сучасний стан проблеми, комплексна діагностика і лікувальна корекція, Експериментальна і клінічна гастроентерологія 2015; 117 (5): 13-50.
3. Stress at the intestinal surface: catecholamines and mucosa-bacteria interactions Mark Lyte, Cell Tissue Res (2011) 343: 23-32.
4. Jane A. Foster, Linda Rinaman, John F. Cryan, Stress the gut-brain axis: Regulation by the microbiome, J.A. Foster et al. / Neurobiology of Stress (2017) 1-13.