ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ СТАН МІКРОФЛОРИ ПРИ ХРОНІЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ

Проблема зміни мікрофлори слизових цікавить вчених протягом останніх десятиліть, відтоді, як значення власних корисних мікроорганізмів, зокрема для формування імунітету та підтримки здоров’я, стало очевидним.

Звичайно, будь-який патологічний стан, особливо тривалий, спричинює суттєві зміни у складі та функціонуванні мікрофлори людини. Тому багато робіт присвячено вивченню змін мікробіоценозу всіх слизових людини (ротової порожнини, легень, шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи) при найрізноманітніших хронічних захворюваннях. Наприклад, зміни мікробіоценозу слизової ротової порожнини при хронічному гепатиті, або слизової верхніх дихальних шляхів при хронічному тонзиліті, або слизової сечостатевої системи при хронічному пієлонефриті. І це не просто дослідницька зацікавленість, така інформація має практичний інтерес. Оскільки зміни у мікрофлорі можуть стати причиною патологічних станів, то шляхом її відновлення ми можемо впливати на перебіг самого хронічного захворювання, а також знижувати ризик розвиту супутніх патологічних процесів.

Тут слід розуміти, що зміни в складі мікрофлори слизових або шкіри спочатку виступають як наслідок хронічного захворювання, але з часом, стаючи фоновим станом, факт зміни складу та функціонування мікрофлори сам по собі стає причиною  розвитку нових патологічних станів. Це призводить до порушення трофіки тканин, зниження захисної бар’єрної функції та може стати додатковим джерелом розвитку інфекційних процесів в організмі.

Наприклад, дисбактеріоз слизової ротової порожнини може стати причиною кандидозного ураження, розвитку карієсу та пародонтозу. Зміни мікрофлори слизових дихальних шляхів очевидно можуть сприяти приєднанню частих інфекційних респіраторних захворювань або підтримувати персистенцію хронічних запальних процесів, як наприклад синьогнійна паличка Ps. аeruginosa при муковісцидозі, зокрема його легеневій формі.

Які саме зміни відбуваються в складі мікрофлори?

Поширеними змінами у складі мікрофлори слизових при хронічних захворюваннях є наявність умовно-патогенних та патогенних стрептококів й стафілококів на слизових верхніх дихальних шляхів (Str. рneumoniae, Str. рyogenes, S. аueus), збільшення числа інших умовно-патогенних мікроорганізмів, зокрема Corynebacterium, Clostridium, Escherichia, Pseudomonas, Moaxella, Haemophilus, вірусів, грибів та простіших (лямблії) тощо.

Якщо говорити конкретно про шлунково-кишковий тракт, то знижується кількість представників корисної мікрофлори, зокрема біфідобактерій та лактобатерій, непатогенних ентерококів, натомість з’являються умовно патогенні та подекуди патогенні мікроорганізми, а також активно поширюються представники грибків, зокрема Candida albikans.

Чому ця інформація щодо стану мікрофлори слизових є потрібною в процесі лікування хронічного захворювання?  Справа в тому, що будь-який хронічний процес призводить не тільки до порушення функції конкретного органа чи системи, а також до виснаження організму в цілому. Це призводить до порушення трофіки, процесів росту та  відновлення в цілому, а також до зниження опірності організму. Тому коригуючи склад мікрофлори, ми сприяємо  відновленню її функцій, що в свою чергу допомагає організму в цілому покращити обмінні та захисні процеси.

Література

1. Січкоріз О.Є., Брицька В.С. Мікрофлора ротової порожнини пацієнтів з хронічним гепатитом С / Вісник ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія». – Том 15, вип.. 3(51). 2015. – С. 361-367.
2. Brenner DM, Chey WD. Bifidobacterium infantis 35624: a novel probiotic for the treatment of irritable bowel syndrome. Rev Gastroenterol Disord 2009 ; 9 : 7-15.
3. Bejaoui M, Sokol H, Marteau P. Targeting the microbiome in inflammatory bowel disease: critical evaluation of current concepts and moving to new horizons. Dig Dis 2015 ; 33 : 105-12.
4. Alfaleh K, Anabrees J. Probiotics for prevention of necrotizing enterocolitis in preterm infants. Cochrane Database Syst Rev 2014 ; 4 : CD005496.
5. Smith TJ. et al. Effect of Lactobacillus rhamnosus LGG® and Bifidobacterium animalis ssp. lactis BB-12® on health-related quality of life in college students affected by upper respiratory infections.BrJNutr.2013;109:1999-2007.
6. Beerepoot MA et al. Nonantibiotic prophylaxis for recurrent urinary tract infections: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. J Urol 2013 ; 190 : 1981-9.
7. Drago L et al. Effects of Lactobacillus salivarius LS01 (DSM 22775) treatment on adult atopic dermatitis: a randomized placebo-controlled study. Int J Immunopathol Pharmacol. 2011;24:1037-48.
8. Compare D. et al. Contribution of gut microbiota to colonic and extracolonic cancer development. Dig Dis. 2011 ; 29(6) : 554-61.