ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОБІОТИКІВ ПРИ АТОПІЧНОМУ ДЕРМАТИТІ НА ФОНІ ХАРЧОВОЇ АЛЕРГІЇ У ДІТЕЙ

Lactiale

Сергій Леонідович Няньковський

Завідувач кафедри педіатрії № 1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, доктор медичних наук, професор

Няньковська О.С. 1, Городиловська М.І. 1, Томків Я. В. 2,

Вівчарівська Г.З. 2, Шайдич В. Д. 2, Горайська О.М. 2, Заставна Л.В. 2, Возняк А.В. 1, Троцький Г.М. 1, Лісний А.Є. 1, Томків З. В. 1.

1 Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

2 Комунальне некомерційне підприємство "Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова". Львів, Україна.

ЗАВАНТАЖИТИ ОРИГІНАЛ СТАТТІ

Резюме

За даними European Academy of Allergy and Clinical Immunology, у середньому в європейських країнах 17,3% населення має прояви харчової алергії протягом життя. При цьому підвищена концентрація специфічних IgE до харчових продуктів визначається у 12,2% дітей та підлітків та у 4,1% дорослих. Атопічний дерматит – це поширене хронічне запальне захворювання шкіри, що вражає до 20 % дітей та 10 % дорослих в індустріально розвинених країнах світу. Метою роботи було вивчити ефективність пробіотичного препарату Лактіалє для дітей та Лактіалє малюк у дітей з атопічним дерматитом на фоні харчової алергії.

Під нашим спостереженням знаходилось 97 дітей віком від 6 міс до 9 років  з діагнозом харчова алергія та/або атопічний дерматит. Діти були розподілені на 2 групи. Основна група – 59 дітей, які отримували пробіотичний препарат Лактіалє для дітей чи Лактіалє малюк протягом 3 місяців. Група контролю – 38 дітей, які не отримували пробіотичний препарат. Їм надавалися лише загальні рекомендації. Харчова алергія та атопічний дерматит на сьогодні залишаються однією з актуальних проблем сучасної педіатрії, оскільки займають одну з домінуючих позицій у структурі захворювань дітей раннього віку. Встановлено, що у дітей основної групи перебіг атопічного дерматиту на фоні харчової алергії був важчим, симптоматика порушення загального стану і показники копрологічного та бактеріологічного аналізів калу були вірогідно гіршими, аніж у дітей групи контролю, проте наприкінці дослідження спостерігалася достовірно краща позитивна динаміка саме у дітей основної групи, які додатково отримували пробіотичний препарат Лактіалє для дітей чи Лактіалє Малюк, що свідчить про його ефективність та можливість рекомендації його включення у схеми лікування алергологічних захворювань, харчової алергії та атопічного дерматиту зокрема. 

Ключові слова: харчова алергія, атопічний дерматит, Лактіалє, Лактіалє малюк, діти.

Няньковский С.Л. 1, Няньковская Е.С. 1, Городиловская М.И.1,  Томкив Я. В. 2,

Вивчаривская Г.З. 2, Шайдыч В. Д. 2, Горайска О.М. 2, Заставна Л.В. 2, Возняк А.В. 1, Троцкий Г.М. 1, Лисный А.Е. 1, Томкив З. В. 1.

1 Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина

2  Коммунальное некомерческое предприятие "Городская детская клиническая больница г. Львов". Львов, Украина.

Вступ

Харчова алергія (ХА) — це побічна реакція на їжу, зумовлена імунологічними механізмами, тому цей термін охоплює IgE-опосередковані, не-IgE-опосередковані та змішані (IgE-опосередковані та не-IgE-опосередковані) реакції. Алергічні реакції можуть виникати на будь-які харчові продукти, але найчастіше на коров’яче молоко, куряче яйце, пшеницю, сою, арахіс, лісові горіхи, рибу та морепродукти [1]. 

За даними European Academy of Allergy and Clinical Immunology [2], у середньому в європейських країнах 17,3% населення має ті чи інші прояви ХА протягом життя. При цьому підвищена концентрація специфічних IgE до харчових продуктів визначається у 12,2% дітей та підлітків (віком до 18 років) та у 4,1% дорослих [3, 4].

Погіршення якості життя хворого, тісний зв’язок із хронічними хворобами травної системи, ензимопатiями, іншими алергічними та соматичними хворобами, а також розмаїття харчових алергенів і варiантiв алергічної відповіді роблять проблему ХА дуже актуальною [5].

Атопічний дерматит (АД) – це поширене хронічне запальне захворювання шкіри, що вражає до 20 % дітей та 10 % дорослих в індустріально розвинених країнах світу [6]. Поширеність АД зросла протягом останніх 30 років [7]. Підраховано, що 7 % дітей та 2–8 % дорослих з AД мають тяжкий перебіг захворювання [8, 9].

Дебют захворювання найчастіше має місце в ранньому дитячому віці. У дітей АД вперше проявляється до 6-ти місяців у 45% випадків, впродовж першого року життя – у 60%, до 5-ти років – у 85% випадків.

АД є однією з атопічних хвороб, до яких також відносяться алергічний риніт, алергічна бронхіальна астма, алергічний кон’юнктивіт та деякі алергічні захворювання шлунково-кишкового тракту [10].

Епідеміологічні дані наводять на думку, що збільшення захворюваності на алергічну патологію можуть зумовлювати такі фактори, як зміни у кишковій мікрофлорі, зниження частоти інфекцій, що передаються фекально-оральним шляхом та зменшення вмісту мікроорганізмів у продуктах харчування. Непрямим свідченням на користь цього є факт, що у дітей із атопією мікрофлора кишечника містить більше коліморфних бактерій і клостридій та менше біфідо- і лактобактерій, ніж мікрофлора дітей без атопічних захворювань [11].

Механізм дії пробіотиків інтенсивно вивчається. На сьогоднішній день чітко доведено, що певні пробіотичні штами (Lactobacillus rhamnosus –Lactobacillus GG, Американська колекція типових культур 53103) можуть впливати на імунні функції за допомогою різних шляхів, включаючи дію на ентероцити, антиген-презентуючі клітини, локальні дендритні клітини, регуляторні Т-клітини, ефекторні Т- і В-клітини [12]. Науково доведено, що бактерії-коменсали зменшують місцевий запальний процес [13] і здатні сприяти зміцненню кишкового бар’єру [14], потенційно зменшуючи можливість антигенного навантаження. Декілька протизапальних ефектів пробіотиків здійснюється опосередковано через толл-лайк рецептори (TLR), включаючи TLR9 і, можливо, TLR2, TLR3 та TLR4 ентероцитів [15]. Інтестинальна мікробіота також сприяє продукції ентероцитами TNF-β і простагландину E2, які сприяють розвитку імунологічної толерантності за участю дендритних клітин [16]. У роботах вчених було показано, що вживання пробіотичних бактерій дітьми з атопічними захворюваннями або ХА призводить до збільшення IFN-γ, IL-5, IL-10, TNF-α. Інші дослідження довели, що пробіотики збільшують активність дендритних клітин, посилюють активність і диференціацію T1-хелперів, збільшують імунорегулюючу активність у травній системі [17], посилюють синтез імунорегуляторних цитокінів (IL-10) [18]. Відомо, що алергічні захворювання частково пов’язані з порушенням Thl/Th2 цитокінового балансу, в сторону активації Th2 клітин, що приводить до збільшення Th2 цитокінів, таких як інтерлейкін-4 (IL-4), IL-5 й IL-13, що, у свою чергу, обумовлює індукцію синтезу IgE та IgA, активацію тучних клітин та еозинофілів, які пов’язані з більшістю алергічних симптомів. Пробіотичні бактерії здатні інгібувати Th2 і активізувати Thl відповідь, продукцію Thl цитокінів, таких, як інтерферон-γ (IFN- γ), IL-2 і IL-12 [19].

Lactobacillus GG продемонструвала безпечність при застосуванні в ранньому віці та ефективність при лікуванні алергічного запалення та харчової алергії.

Лактіалє — сучасний синбіотик (пробіотик + пребіотик), який містить комплекс семи корисних бактерій — біфідобактерій, лактобактерій і стрептокока, які в нормі присутні в мікрофлорі кишечника здорової людини та пребіотик  - фруктоолігосахариди. Кожен пакетик містить 7 корисних штамів пробіотичних мікроорганізмів: Lactobacillus casei, Lactobacillus rhamnosus, Streptococcus thermophylus, Bifidobacterium breve, Lactobacillus acidophylus, Bifidobacterium longum, Lactobacillus bulgaricus – сумарно 1,0x109 КУО на 1 пакет у Лактіалє малюк і 5,00x108 КУО на 1 пакет у Лактіалє для дітей та фруктоолігосахариди.

Мета роботи

Вивчити ефективність пробіотичного препарату Лактіалє малюк та Лактіалє для дітей у дітей віком від 6 місяців до 9 років з атопічним дерматитом на фоні харчової алергії.

Матеріали та методи

Пацієнти. У клінічне дослідження, яке проводилось протягом 2018-2019 р., було залучено 100 дітей віком від 6 міс до 9 років з діагнозом атопічний дерматит на фоні харчової алергії.

Критерії включення в дослідження: вік від 6 місяців до 9 років; діагноз - атопічний дерматит на фоні харчової алергії; доношена дитина (термін гестації - 37-42 тижні); маса при народженні – більше 2500 г; згода батьків на отримання препарату і повторний огляд та обстеження під час та після закінчення терапії.

Критерії виключення із дослідження: непереносимість препаратів або їх компонентів; недотримання протоколу призначеної терапії; наявність важких супутніх захворювань, вроджених вад розвитку; гостра кишкова інфекція.

 В результаті закінчили дослідження 59 дітей з основної групи та 38 дітей з групи контролю. Причиною вибування 3 дітей з дослідження було недотримання протоколу дослідження (рисунок 1).

 

Дизайн дослідження

Таким чином, під нашим спостереженням знаходилось 97 дітей віком від 6 міс до 9 років (середній вік – 4,5 ± 2,2 років) з діагнозом харчова алергія та атопічний дерматит, серед них 36% хлопчиків та 64% дівчаток, які лікувалися на базі міської дитячої клінічної лікарні м. Львова.

Діти були розподілені на 2 групи. Основна група – 59 дітей (42% хлопчиків та 58% дівчаток, середній вік – 3,62 ± 2,1 років, діти до 2-х років – 30,5%), які отримували пробіотичий препарат. Діти від 6 міс до 2-х років отримували Лактіалє малюк, а діти старше 2-х років – Лактіалє для дітей протягом 3 місяців по 1 пакетику 1 раз в день (після основного прийому їжі, розчинивши у воді). Група контролю – 38 дітей (26% хлопчиків та 74% дівчаток, середній вік – 5,9 ± 1,7 років), які не отримували пробіотичий препарат. Усім дітям надавалися рекомендації щодо режиму, дієти, догляду за шкірою та лікування згідно діючого протоколу. Дітям в яких виявлено інвазію гельмінтами та найпростішими додатково проводилась антигельмінтна терапія.

Тяжкість атопічного дерматиту була оцінена за шкалою SCORAD (Scoring of Atopiс Dermatitis), яка була запропонована у 1993 р. Європейською робочою групою по АД. Шкала SСORAD передбачає: А - оцінку площі ураження шкірних покривів; В - визначення та оцінку інтенсивності морфологічних елементів висипки - еритеми (гіперемії), набряку / папул, мокнуття / кірок, екскоріації, ліхеніфікації, сухості. Кожний симптом оцінюється від 0 до 3 балів (0 – відсутність, 1 – легкий, 2 – середній, 3 - тяжкий). Оцінка площі ураження та визначення інтенсивності морфологічних елементів сипу умовно вважаються об’єктивними критеріями шкали SСORAD. С – оцінка суб’єктивних ознак - оцінюються свербіж і порушення сну за 10-бальною шкалою кожна з ознак за останні 3 доби. Розрахунок величини індексу SСORAD проводиться за формулою: SСORAD = А/5 + 7 х В/2 + С, де А – площа ураження шкіри у відсотках, В – сума балів оцінки інтенсивності морфологічних елементів дерматиту, С – сума балів суб’єктивних ознак (свербіж + порушення сну).

Стандартизована форма оцінки стану хворого заповнювалась при включені в дослідження, через 1, 2 та 3 місяці. Усім дітям двічі, на початку дослідження та через 3 місяці, проводилось копрологічне дослідження, посів калу на біоценоз, УЗД внутрішніх органів, оцінка важкості атопічного дерматиту за шкалою SCORAD.

Статистичні розрахунки проведені з використанням  статистичного пакету прикладних програм STATISTICA For Windows v.6.0 (StatSoft, USA), електронних таблиць Ecxel 2009 (Microsoft, USA). При проведенні розрахунків обчислювали відносні (інтенсивні та екстенсивні показники) та середні величини. Першочергово ми оцінювали характер змінних (кількісні, якісні) та нормальність розподілу варіаційного ряду. За умови правильного (Гаусівського) розподілу перемінних, для порівняння двох груп застосовували параметричний метод із дослідженням t-критерія Стьюдента для незалежних вибірок. За умови непараметричного (неправильного) розподілу перемінних для порівняння двох груп застосовували метод кутового перетворення Фішера (розрахунок критерію φ). Різницю двох середніх величин вважали достовірною при значеннях р≤0,05 (вірогідність помилки менше 5%), відтак ці дані можна перенести на генеральну сукупність з вірогідністю 95%.

Результати дослідження та їх обговорення

За даними форм оцінки стану хворого, у дітей обидвох груп спостерігалася харчова алергія на різні продукти. Так, алергія на молочні продукти мала місце у 83% дітей основної групи та 79% дітей групи контролю, на какао (шоколад) – у 25,4% та 18,4% дітей відповідно, на цитрусові – у 16,9% та 42,1% дітей відповідно, на малину – у 5,1% та 21,1% дітей відповідно, на яйця – у 6,8% та 10,5% дітей відповідно, на пшеницю – у 3,9% та 10,5% дітей відповідно, на суницю та гречку – у 6,8% дітей основної групи, на мед – у 5,1% дітей відповідно, на томати, курятину, арахіс, яблука, вівсянку та моркву – у 3,9% дітей відповідно, на укуси комах – у 3,9% дітей відповідно (рисунок 2)

 

Структура причинних харчових алергенів у дітей досліджуваних груп

Таким чином, найпоширенішими причинними харчовими алергенами у нашому дослідженні були молочні продукти, какао (шоколад) та цитрусові. Ці результати відповідають наявним міжнародним даним.

У формах оцінки стану хворого відзначали наявність симптомів, які свідчили про ступінь порушення загального стану дитини до початку нашого дослідження, через 1 місяць, через 2 та через 3 місяці.

Нами встановлено, що діарейний синдром без температури до початку дослідження спостерігався у 39% дітей основної групи та 31,6% дітей групи контролю, в той час, як через 3 місяці – лише у 3,4% дітей основної групи (таблиця 1).

 Генетичне тестування в анамнезі на визначення лактазної недостатності проводилось у 64,4% дітей основної групи та у 18,5% дітей групи контролю. Так, генотип С/Т було визначено у 25,4% дітей основної групи та 8% дітей групи контролю, а генотип С/С – у 39% та 10,5% дітей відповідно. Проте цінність цього генетичного дослідження у педіатричній практиці мінімальна.

Було визначено, що закрепи до початку дослідження спостерігалися у 39% дітей основної групи та 47,4% дітей групи контролю, а через 3 місяці – у 3,4% та 10,5% дітей відповідно (таблиця 2). 

Синдром кишкових кольок до початку дослідження спостерігався у 42,3% дітей основної групи та 21% дітей групи контролю, тоді як через 3 місяці він не спостерігався у жодній з груп (таблиця 3).

Частка дітей із синдромом кишкових кольок на початку та в кінці дослідження

Здуття живота до початку дослідження спостерігалося у 91,6% дітей основної групи та 50% дітей групи контролю, а через 3 місяці – у 10,2% дітей основної групи (таблиця 4). 

Так як діти віком до 2 років належали до основної групи, то синдром зригування зустрічався лише серед них: у 10,2% дітей на початку дослідження, через місяць – у 6,8% дітей і не виявлявся взагалі через 2 місяці.

Нудота до початку дослідження спостерігалася у 28,8% дітей основної групи та 50% дітей групи контролю, а через 3 місяці – не спостерігалася у жодній з груп. Блювання до початку дослідження спостерігалося у 22% дітей основної групи та 7,9% дітей групи контролю, а через 3 місяці – не спостерігалася у жодній з груп (таблиця 5).

 

Частка дітей із нудотою та блюванням на початку та в кінці дослідження

Поганий сон до початку дослідження спостерігався у 91,6% дітей основної групи та 68,4% (р<0,05) дітей групи контролю, а через 3 місяці – у 37,3% та 39,5% дітей відповідно. Неспокій до початку дослідження спостерігався у 66,1% дітей основної групи та 18,4% дітей групи контролю, а через 3 місяці – у 15,3% та 15,8% дітей відповідно (таблиця 6).

Частка дітей, у яких спостерігались поганий сон і неспокій на початку та в кінці дослідження

Можна зробити висновок, що після проведеного лікування відсоток дітей із діарейним синдромом без температури, закрепами, синдромом кишкових кольок, здуттям живота, нудотою, поганим сном та неспокоєм достовірно зменшилася в обох групах, проте важкість прояву деяких симптомів (синдром кишкових кольок, здуття живота, поганий сон та неспокій) була достовірно вищою у дітей основної групи. 

Свербіж шкіри до початку дослідження спостерігався у 81,3% дітей основної групи та 89,5% дітей групи контролю, а через 3 місяці – у 15,3% та 39,5% дітей відповідно. Сухість шкіри до початку дослідження спостерігалася у 96,6% дітей основної групи та 100% дітей групи контролю, а через 3 місяці – у 61% та 89,5% дітей відповідно (таблиця 7).

Почервоніння шкіри/висип спостерігалися до початку дослідження у 93,2% дітей основної групи та 100% дітей групи контролю, а через 3 місяці – у 28,8% та 100% дітей відповідно. Розчухи шкіри спостерігалися до початку дослідження у 40,7% дітей основної групи та 39,5% дітей групи контролю, а через 3 місяці – у 13,6% та 21% (р<0,05) дітей відповідно (таблиця 8).

Частка дітей, у яких спостерігались почервоніння шкіри/висипи і розчіси на початку та в кінці дослідження

При оцінці важкості атопічного дерматиту за шкалою SCORAD на початку дослідження середній бал становив 28,6±10,7 в основній групі та 17,3±4,6 у групі контролю, а через 3 місяці – 7,5±6,95 та 13,4±4,3 (р<0,01) відповідно (рисунок 3). 

На початку дослідження у 5,1% дітей основної групи було виявлено мокнуття шкіри, але через місяць від початку лікування його вже не спостерігалося.

Вірогідне зменшення відсотка дітей із сухістю та свербіжем шкіри, а також з почервонінням/висипом та розчухами шкіри в основній групі, свідчить про ефективність препарату Лактіалє у дітей з атопічною шкірою. Це підтверджується також тим, що у дітей, які отримували зазначений пробіотичний препарат, спостерігалось достовірне зменшення середнього балу за шкалою SCORAD протягом лікування (28,6±10,7 балів на початку дослідження проти 7,5±6,95 балів в кінці дослідження).

На початку лікування відносно задовільний загальний стан спостерігався у 39% дітей основної групи та 31,6% дітей групи контролю, незадовільний – 61% та 68,4% відповідно. Через 3 місяці 18,4% дітей групи контролю (р<0,05) все ще мали незадовільний стан, в той час як усі діти основної групи мали задовільний загальний стан (р<0,05).

При об'єктивному обстеженні у 3,4% дітей основної групи спостерігалося відставання у фізичному та психомоторному розвитку. Оцінка проводилася відповідно до Наказу МОЗ України №149 «Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років».

На початку нашого дослідження середня маса тіла дітей основної групи становила – 16,2±4,9 кг, групи контролю – 20,3±5,8 кг, а через 3 місяці – 16,5±5,0 кг та 20,5±6,1 кг відповідно.

Середній ріст на початку дослідження у дітей основної групи становив 101,7±17,6 см, групи контролю – 121,2±19,7 см, а через 3 місяці – 102,0±17,4 см у дітей основної групи та практично не змінився у дітей групи контролю.

При дослідженні калу на мікробіоценоз на початку нашого дослідження було виявлено патологічні зміни у складі кишкової мікрофлори у значної кількості дітей.

Так, дріжджеподібні гриби роду Candida було виявлено у 64,5% дітей основної групи та 29% дітей групи контролю, а через 3 місяці – у 22% (р<0,05) та 10,5% дітей відповідно (таблиця 9).

Частка дітей, у яких виявлено гриби Candida при аналізі калу на початку та в кінці дослідження

Недостатня кількість Bifidumbacterium (≤107 КУО/г) на початку дослідження була виявлена у 45,8% дітей основної групи та 8% дітей групи контролю (р<0,01), а через 3 місяці – у 15,3% (р<0,05) дітей основної групи. Дефіцит Lactobacillus (≤107 КУО/г) був виявлений у 71,2% дітей основної групи та 8% дітей групи контролю (р<0,01), а через 3 місяці – у 22% (р<0,05) дітей основної групи. Патогенні мікроорганізми родини кишкових на початку дослідження було виявлено у 45,8% дітей основної групи та 60,5% дітей групи контролю, а через 3 місяці – у 6,8% (р<0,05) та 42,1% дітей відповідно (таблиця 10) 

Таким чином, у більшості дітей основної групи, на початку дослідження, основні показники мікробіоценозу випорожнень достовірно незадовільними, проте через 3 місяці лікування вони стали вірогідно кращими.

При копрологічному дослідженні калу на початку дослідження патологічні зміни було виявлено у 94,9% дітей основної групи та 100% дітей групи контролю. Так, м'язові волокна спостерігалися у випорожненнях у 47,4% дітей основної групи та 49,9% дітей групи контролю, нейтральний жир – у 56% та 52,6% дітей відповідно, крохмаль – у 35,6% та 21% дітей відповідно, слиз – у 13,6% та 10,5% дітей відповідно, рослинна клітковина – у 20,4% та 28,9% дітей відповідно, йодофільна флора – у 54,2% та 100% (р<0,05) дітей відповідно, жирні кислоти – у 8,5% та 8% дітей відповідно, яйця аскарид – у 6,8% та 29% дітей відповідно, цисти лямблій – у 5,1% та 10,5% дітей відповідно.

Через 3 місяці лікування ми спостерігали позитивну динаміку у показниках повторного копрологічного дослідження. Так, патологічні зміни було виявлено у 45,8% (р<0,05) дітей основної групи та 89,4% дітей групи контролю (таблиця 11).

Динаміка при копрологічному обстеженні в дітей досліджуваних груп

Можна підсумувати, що більшість показників мікробіоценозу та копрологічного дослідження стали достовірно кращими у дітей основної групи, в той час, як у дітей групи контролю спостерігалася лише тенденція до покращення.

При ультразвуковому обстеженні на початку нашого дослідження незначні відхилення від норми (реактивні зміни) у структурі підшлункової залози було виявлено у 55,9% дітей основної групи та 68,4% дітей групи контролю, а через 3 місяці – у 13,6% (р<0,05) та 21% (р<0,05) дітей відповідно.

Висновки. Атопічний дерматит на фоні харчової алергії залишається однією з актуальних проблем сучасної педіатрії, оскільки має доволі важкий перебіг, порушує якість життя дітей та їх родин, займає одну з домінуючих позицій у структурі захворювань дітей раннього віку.

Лікування дітей з атопічним дерматитом на фоні харчової алергії є доволі складним завданням, яке вимагає ретельної оцінки стану дитини, алерготестування, вивчення показників копрологічних та бактеріологічних особливостей випорожнень. Тривале застосування (протягом 3 місяців) пробіотичного препарату Лактіалє для дітей/Лактіалє Малюк (відповідно до віку дітей) по 1 пакетику 1 раз в день істотно покращує ефективність комплексної терапії атопічного дерматиту на фоні харчової алергії, що супроводжується достовірно кращою динамікою загального стану, істотним покращенням оцінки важкості атопічного дерматиту за шкалою SCORAD, моторної функції кишок, зменшенням функціональних розладів травної системи, зменшенням свербіжу, почервоніння та сухості шкіри, покращенням мікробіоценозу кишок та копрологічних показників, що свідчить про його ефективність та доцільність включення у схеми лікування атопічного дерматиту на фоні харчової алергії.

У нашому дослідженні ми не визначили ознак непереносимості чи побічних дій цього пробіотичного препарату.

Використана література:

  1. Черниш Ю.Р., Охотнікова О.М. Сучасні особливості ведення дітей із гастроінтестинальною формою харчової алергії // Здоровье ребенка. 2018. Vol.13. №2. С. 215-223.
  2. Anaphylaxis: guidelines from the European Academy of Allergy and Clinical Immunology / A. Muraro, G. Roberts, M. Worm [et al.] // Allergy.   Vol. 69, №8.  P. 1026–1045.
  3. Охотнікова О.М., Черниш Ю.Р. Фактори ризику розвитку і патогенез гастроінтестинальної харчової алергії в дітей // Здоровье ребенка.   №8.  С.87–93.
  4. The epidemiology of food allergy in Europe: a systematic review and meta-analysis / B.I. Nwaru, L. Hickstein, S.S. Panesar et al. // Allergy.   Vol. 69, № 1.  P. 62–75.
  5. Гастроінтестинальна форма харчової алергії у дітей – актуальна проблема сучасності / О.М. Охотнікова, Ю.І. Гладуш, Л.В. Бондаренко [та ін.] // Здоровье ребенка.   №3.  С. 20–26.
  6. Flohr C, Mann J. New insights into the epidemiology of childhood atopic dermatitis. Allergy. 2014 Jan;69(1):3-16. doi: 10.1111/all.12270.
  7. Kapur S, Watson W, Carr S. Atopic dermatitis. Allergy Asthma Clin Immunol. 2018 Sep 12;14(Suppl 2):52. doi: 10.1186/s13223-018-0281-6.
  8. Silverberg JI, Simpson EL. Associations of childhood eczema severity: a US population-based study. Dermatitis. 2014 May-Jun;25(3):107-14. doi: 1097/DER.0000000000000034.
  9. Barbarot S, Auziere S, Gadkari A, et al. Epidemiology of atopic dermatitis in adults: Results from an international survey. Allergy. 2018 Jun;73(6):1284-1293. doi: 10.1111/all.13401.
  10. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 04.07.2016 № 670 Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Атопічний дерматит.
  11. Пробіотики у лікуванні синдрому атопічної екземи/дерматиту в немовлят: подвійне сліпе плацебоконтрольоване дослідження / M. Viljanen , E. Savilahti , T. Haahtela [et al.] // Современная педиатрия. 2015. №8. С. 14-21.
  12. Clinical effects of probiotics are associated with increased interferongamma responses in very young children with atopic dermatitis / L. Prescott, J.A. Dunstan, J. Hale [et al.] // Clin. Exp. Allergy. 2005. Vol.35.  P.1557-1564.
  13. Commensal anaerobic gut bacteria attenuate inflammation by regulating nuclear-cytoplasmic shuttling of PPAR-gamma and RelA / Kelly, J.I. Campbell, T.P. King [et al.] //Nat. Immunol. 2004.  Vol.5. –P.104-112.
  14. Effect of probiotics on gastrointestinal symptoms and small intestinal permeability in children with atopic dermatitis / Rosenfeldt, E. Benfeldt, N.H. Valerius [et al.] //J. Pediatr. 2004. Vol.145. Р.612-616.
  15. Toll-like receptor 9 signaling mediates the anti-inflammatory effects of probiotics in murine experimental colitis / Rachmilewitz, K. Katakura, F. Karmeli [et al.] // Gastroenterology. 2004. Vol.126. P.520-528.
  16. Spontaneous and continuous cyclooxygenase-2-dependent prostaglandin E2 production by stromal cells in the murine small intestine lamina propria: directing the tone of the intestinal immune response / D. Newberry, J.S. McDonough, W.F. Stenson // J. Immunol. 2001. Vol.166.  Р.4465-4472.
  17. Streptococcus pyogenes and Lactobacillus rhamnosus differentially induce maturation and production of Th1-type cytokines and chemokines in human monocyte-derived dendritic cells / Veckman, М. Miettinen, J. Pirhonen [et al.] // J. Leukoc. Biol.  2004.  Vol.75. P. 764-771.
  18. Immunomodulatory effects of probiotic bacteria DNA: IL-1 and IL-10 response in human peripheral blood mononuclear cell / M/ Lammers, P. Brigidi, B. Vitali [et al.] //FEMS Immunol. Med. Microbiol. 2003.  Vol.38. P.165-172.
  19. Probiotics in Treatment and/or Prevention of Allergies. From: Nutrition and Health: Probiotics in Pediatric Medicine Edited by: S. Michail and P.M. Sherman © Humana Press. P.243-261.

Список літератури 2:

  1. Chernysh Yu.R. Okhotnikova O.M. Modern features of management children with gastrointestinal food allergy // Zdorov’e rebenka. 2018; Vol.13, 2: 215-223.
  2. Anaphylaxis: guidelines from the European Academy of Allergy and Clinical Immunology / A. Muraro, G. Roberts, M. Worm [et al.] // Allergy. 2014; Vol. 69, 8: 1026–1045.
  3. Okhotnikova O.M. Chernysh Yu.R. Risk factors and pathogenesis of gastrointestinal food allergy in children // Zdorov’e rebenka. 2016;8: 87–93.
  4. The epidemiology of food allergy in Europe: a systematic review and meta-analysis / B.I. Nwaru, L. Hickstein, S.S. Panesar et al. // Allergy. 2014;  69, 1: 62–75.
  5. Gastrointestinal form of food allergy in children is an actual today problem / OM Okhotnikova Yu.I Hladush, L.V. Bondarenko [et al.] // Zdorov’e rebenka. 2015; 3: 20–26.
  6. Flohr C, Mann J. New insights into the epidemiology of childhood atopic dermatitis. Allergy. 2014 Jan;69(1):3-16. doi: 10.1111/all.12270.
  7. Kapur S, Watson W, Carr S. Atopic dermatitis. Allergy Asthma Clin Immunol. 2018 Sep 12;14(Suppl 2):52. doi: 10.1186/s13223-018-0281-6.
  8. Silverberg JI, Simpson EL. Associations of childhood eczema severity: a US population-based study. Dermatitis. 2014 May-Jun;25(3):107-14. doi: 1097/DER.0000000000000034.
  9. Barbarot S, Auziere S, Gadkari A, et al. Epidemiology of atopic dermatitis in adults: Results from an international survey. Allergy. 2018 Jun;73(6):1284-1293. doi: 10.1111/all.13401.
  10. Ministry of Health of Ukraine. Order 670 from July 04 2016, Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) medical care: Atopic dermatitis. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0670282-16.
  11. Probiotics in the treatment of atopic eczema / dermatitis in infants: a double-blind placebo-controlled study. / M. Viljanen , E. Savilahti , T. Haahtela [et al.] // Sovremennaya pediatriya. 2015; 8: 14-21.
  12. Clinical effects of probiotics are associated with increased interferongamma responses in very young children with atopic dermatitis / L. Prescott, J.A. Dunstan, J. Hale [et al.] // Clin. Exp. Allergy. 2005; Vol.35.: 1557-1564.
  13. Commensal anaerobic gut bacteria attenuate inflammation by regulating nuclear-cytoplasmic shuttling of PPAR-gamma and RelA / Kelly, J.I. Campbell, T.P. King [et al.] //Nat. Immunol. 2004; Vol.5: P.104-112.
  14. Effect of probiotics on gastrointestinal symptoms and small intestinal permeability in children with atopic dermatitis / Rosenfeldt, E. Benfeldt, N.H. Valerius [et al.] //J. Pediatr. 2004; Vol.145: 612-616.
  15. Toll-like receptor 9 signaling mediates the anti-inflammatory effects of probiotics in murine experimental colitis / D. Rachmilewitz, K. Katakura, F. Karmeli [et al.] // Gastroenterology. 2004; Vol.126: 520-528.
  16. Spontaneous and continuous cyclooxygenase-2-dependent prostaglandin E2 production by stromal cells in the murine small intestine lamina propria: directing the tone of the intestinal immune response / D. Newberry, J.S. McDonough, W.F. Stenson // J. Immunol. 2001; Vol.166: 4465-4472.
  17. Streptococcus pyogenes and Lactobacillus rhamnosus differentially induce maturation and production of Th1-type cytokines and chemokines in human monocyte-derived dendritic cells / Veckman, М. Miettinen, J. Pirhonen [et al.] // J. Leukoc. Biol.  2004; Vol.75: 764-771.
  18. Immunomodulatory effects of probiotic bacteria DNA: IL-1 and IL-10 response in human peripheral blood mononuclear cell / M/ Lammers, P. Brigidi, B. Vitali [et al.] //FEMS Immunol. Med. Microbiol. 2003; Vol.38:165-172.
  19. Probiotics in Treatment and/or Prevention of Allergies. From: Nutrition and Health: Probiotics in Pediatric Medicine Edited by: S. Michail and P.M. Sherman © Humana Press. P.243-261.

Читайте также:

Lactiale

Специалистам

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЛІКУВАННЯ ХЕЛІКОБАКТЕР-АСОЦІЙОВАНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙ: МОЖЛИВОСТІ АД’ЮВАНТНОЇ ТЕРАПІЇ
Використання симбіотика Лактіалє як ад’ювантної терапії в рамках ерадикаційних схем у дітей різного віку з Hp-асоційованою патологією верхніх відділів травного каналу є доцільним, суттєво підвищує ефективність ерадикації
Больше
Lactiale

Специалистам

ИННОВАЦИИ В ДЕТСКОЙ ГАСТРОЭНТЕРОЛОГИИ И НУТРИЦИОЛОГИИ В ПРАКТИКЕ СЕМЕЙНОГО ВРАЧА
Учитывая доказанную взаимосвязь между гастроэнтерологическими заболеваниями и нарушениями микробиоты, пробиотики следует включить в новую редакцию национальных протоколов лечения гастродуоденальной патологии.
Больше
Lactiale

Специалистам

МИКРОБИОМ И ПРОБИОТИКИ: ЧТО НОВОГО? АНТИМИКРОБНАЯ АКТИВНОСТЬ МУЛЬТИКОМПОНЕНТНОГО СИНБИОТИКА (РЕЗУЛЬТАТЫ СРАВНИТЕЛЬНОГО ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ИССЛЕДОВАНИЯ)
У 2016 році Організація Об'єднаних Націй почала реалізувати програму “Мета сталого розвитку тисячоліття” до 2030 року, де серед 17 Глобальних Цілей, третя присвячена збереженню здоров'я населення.
Больше
Lactiale

Специалистам

КИШКОВА МІКРОБІОТА І МЕТАБОЛІЧНИЙ СИНДРОМ: ЩО ЇХ ОБ’ЄДНУЄ?
Метаболічний синдром (МС) — один з поширених патологічних станів у світі. Це важливий чинник, якийзумовлює серцево-судинні і метаболічні ризики смертності. Персистенція хронічного запалення при МС — основа для виникнення патологічних процесів, об’єднаних поняттям МС.
Больше
Lactiale

Специалистам

ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРЕПАРАТА «ЛАКТИАЛЕ» В КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ ХРОНИЧЕСКИХ ЗАБОЛЕВАНИЙ ГАСТОРДУОДЕНАЛЬНОЙ ЗОНЫ У ДЕТЕЙ С ПОМОЩЬЮ ДЫХАТЕЛЬНОГО ВОДОРОДНОГО ТЕСТА С ЛАКТУЛОЗОЙ
На 30-е сутки приема «Лактиале» у 55,6 — 68,4 % детей с синдромом избыточного бактериального роста и у 41,7 — 58,3 % лиц с удлинением времени ороцекального транзита отмечена нормализация результатов ВДТНЛ.
Больше
Lactiale

Специалистам

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ПРОБІОТИКІВ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ ДИСБАЛАНСУ МІКРОФЛОРИ ТОВСТОЇ КИШКИ
Дисбаланс мікрофлори товстої кишки (ДМТК) – це патологічний синдром, в основі якого лежать зміни кількісного та/або якісного складу нормальної мікрофлори товстої кишки (МФТК), що стає більш інвазивною й агресивною.
Больше
Lactiale

Специалистам

МОЖЛИВОСТІ ВПЛИВУ ПРОБІОТИКІВ НА БАР’ЄРНУ ФУНКЦІЮ КИШЕЧНИКУ
Кишковий бар’єр виконує важливі функції – з абезпечує захист слизової оболонки (СО) кишечнику і, відповідно, усього організму від патогенних мікроорганізмів та інших шкідливих факторів, абсорбцію харчових речовин із хімусу, їх подальший транспорт та інші.
Больше
Lactiale

Специалистам

НОРМАЛЬНА МІКРОФЛОРА КИШЕЧНИКУ – ЗАПОРУКА МІЦНОГО ЗДОРОВ’Я
7 листопада у м. Києві відбулася науково-практична конференція «Сучасні питання та підходи до лікування гастроінтестинальних порушень у дітей».
Больше
Lactiale

Специалистам

ОНЛАЙН КОНФЕРЕНЦІЯ “СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ГАСТРОІНТЕСТИНАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ У ДІТЕЙ”
Записи доповідей з онлайн конференції для педіатрів, сімейних лікарів, дитячих гастроентерологів.
Больше
Lactiale

Специалистам

КОРЕКЦІЯ МІКРОБНОЇ ФЛОРИ КИШЕЧНИКА У ДІТЕЙ, ЯКІ НАРОДИЛИСЯ ШЛЯХОМ КЕСАРЕВА РОЗТИНУ
У роботі представлений досвід застосування препарату «Лактіалє GG» з метою корекції гастроінтестинальних розладів у дітей, які народилися шляхом кесарева розтину.
Больше
Lactiale

Специалистам

ОНЛАЙН КОНФЕРЕНЦИЯ "СОВРЕМЕННЫЙ ВЗГЛЯД НА МИКРОБИОМ ЧЕЛОВЕКА И РОЛЬ ПРОБИОТИКОВ В ЛЕЧЕНИИ РАЗЛИЧНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ ЧЕЛОВЕКА"
Основной спикер конференции DR. ASHTON HARPER - MBBS, BSc, MRCS (Великобритания). Доктор Эштон Харпер получил степень бакалавра физиологии и фармакологии в Университетском колледже Лондона (UCL).
Больше