Дисбактеріоз у дітей: причини,  прояви та лікування

Дисбактеріоз у дітей: причини,  прояви та лікування

  Зміна якісного та / чи кількісного складу мікрофлори кишківника у порівнянні з умовною нормою називають дисбактеріозом. Хоч дисбактеріоз, або дисбіоз, і не вважають окремою хворобою, це не привід не зважати на існуючу проблему. По-перше, дисбактеріоз у малюка свідчить про наявність певного захворювання в організмі дитини, наслідком якого він може бути; по-друге, наслідки проявів самого дисбактеріозу, такі як, наприклад діарея, можуть призвести до серйозних ускладнень і погіршення стану у дитини [1, 2, 3, 7, 8].

            На сьогоднішній день є дуже багато статей щодо дослідження дисбактеріозу у дітей різної вікової категорії.

Це свідчить про широке розповсюдження даної проблеми та вказує на поганий стан здоров’я дітей, оскільки зміна мікрофлори в сторону збільшення кількості патогенних мікроорганізмів робить неможливим виконання в повному обсязі важливих фізіологічних функцій. 

Як проявляється дисбактеріоз у дитини? 

Порушення роботи кишківника може виникнути ще до появи добре виражених клінічних симптомів. Це можуть бути короткочасні коліки у животі, метеоризм, гурчання, закрепи чи навпаки рідкі випорожнення тощо. Все це вказує на негативні зміни в організмі дитини, і як наслідок, зниження імунобіологічного захисту організму. Хронічна інтоксикація, яка може виникати при дисбактеріозі, робить дитячий організм ослабленим перед різними інфекційними захворюваннями, сприяє розвитку ускладнень. Саме тому, дуже важливо, щоб діти вживали кисломолочні продукти в якості профілактики розладу мікрофлори, оскільки вони мають пробіотичні властивості [2,3,8].

 Дисбактеріоз у дітей до року характеризується такими клінічними проявами, як зригування або блювота, може бути неприємний запах з ротової порожнини, уповільнення темпів збільшення ваги або взагалі її зниження, порушення сну, малюк стає плаксивим та нервовим. Випорожнення стають сильними, рідкими, можуть бути з піною, білими грудочками чи зеленуватого кольору, можуть мати різкий неприємний запах кислоти чи гнилі.

У дітей старшого віку дисбактеріоз може проявлятися закрепами чи рідкими й частими випорожненнями, може бути чередування цих станів. Коліки та болі в шлунку, зниження апетиту, нудота, відрижка та гіркота у роті, біль внизу живота, що зменшується при відходженні газів – можливі скарги дітей [1,8].

            ЯКІ Ж ПРИЧИНИ ДИСБАКТЕРІОЗУ У ДІТЕЙ?

             У дітей грудного віку факторами ризику розвитку дисбактеріозу є пізнє прикладання до грудей, штучне вигодовування, неповноцінне харчування або невчасне / неправильне введення прикорму. Причиною дисбактеріозу у дітей різного віку також можуть бути: анатомічні порушення, погане чи неправильне харчування, антибактеріальна терапія, харчова алергія, екологія, часті простудні захворювання, стреси, гострі або хронічні шлунково-кишкові захворювання тощо. Варто пам’ятати, що дисбактеріоз не являється самостійним діагнозом. Він може бути як несприятливим фоновим станом основного захворювання, так і його ускладненням. В будь-якому випадку дисбактеріоз ускладнює та уповільнює перебіг основного недугу дитини, а отже, потребує невідкладного лікування або коригування стану мікрофлори кишківника. [1,8]

            Підсумовуючи вище сказане, виникає досить логічне запитання: «Яким же повинно бути лікування дисбактеріозу у дітей

            Коригування порушення мікрофлори кишківника є одним із кроків лікування основного захворювання, яке призвело до появи дисбактеріозу у дитини. Звісно, призначати ліки від дисбактеріозу у дітей повинен виключно лікар.

            Як відновити мікрофлору кишечника у дитини?

             Дати відповідь на це питання намагаються багато спеціалістів, оскільки важливість впливу мікрофлори на функціонування організму в цілому важко переоцінити. Ознайомившись з роботами багатьох вчених та спеціалістів з цієї галузі можна виділити комплекс заходів, спрямованих на коригування складу мікрофлори та її нормалізації:

  • Дієтотерапія – дотримання умов дієтичного харчування залежно від показання лікаря
  • Лікування патологій шлунково-кишкового тракту (в разі їх наявності)
  • Усунення факторів ризику розвитку дисбактеріозу у дітей в залежності від вікової категорії
  • Ентеросорбція і ентеропротекція
  • Призначення препаратів для зміцнення імунітету
  • Призначення бактеріотерапії – пробіотики, пребіотики, симбіотики [2,3,8].

           За думкою більшості фахівців, найбільш дієвим методом боротьби с дисбактеріозом являється вживання пробіотичних дієтичних добавок. Спроби впливати на здоров’я людини через коригування мікрофлори кишківника мають глибокі корені. А добавки, що містять лактобактерії та біфідобактерії, з’явились ще у 30-х роках минулого століття. Хоча сам термін «пробіотик, що означає «за життя» виник пізніше, як антонім до терміну «антибіотик». Пробіотики – це живі мікроорганізми, які заселяють мікрофлору кишечника потрібними мікроорганізмами для її нормального функціонування. У педіатрії пробіотики часто використовуються для профілактики та корекції дисбактеріозу у дітей. Пробіотики здатні пригнічувати процеси бродіння та гниття, усувати метеоризм, нормалізувати процеси травлення та всмоктування у кишечнику. А відновлення нормальної мікрофлори буде запорукою відновлення імунної системи організму, підвищення бар’єрних та захисних функцій організму щодо різноманітних інфекцій та вірусів, тощо [4, 5, 6, 7, 8].

           На сьогоднішній день, існує багато пробіотиків, що містять у своєму складі  корисні бактерії. Необхідно враховувати те, що ці препарати можуть відрізнятися складом, дозуванням, наявністю додаткових речовин. Однак, пробіотики обов’язково повинні відповідати чітким вимогам:

  • Повинні містити живі бактерії, які відповідають здоровій мікрофлорі
  • Бактерії не повинні бути патогенними
  • Бути антибіотикостійкими
  • Антагонізм по відношенню до патогенних мікроорганізмів
  • Бути стійкими до агресивних факторів внутрішнього середовища (шлункового соку, жовчних кислот)
  • Бути безпечними

           Дітям потрібно призначати лише ті пробіотики, які відповідають цим вимогам та довели свою клінічну ефективність в рандомізованих дослідженнях [6, 9, 10].

           Найважливіше  - своєчасно звернути увагу на збої в організмі дитини та запобігти ускладненню, провівши необхідні обстеження, лікування чи профілактичні заходи.

Джерела: 

  1. 1. Кишечная микробиота и использование пробиотиков в практике педиатра. Что нового?, Макарова С.Г., 2015
  2. 2. Functions of intestinal microflora in children, Vittoria Buccigrossi, 2013
  3. 3. Intestinal microbiota in health and disease: Role of bifidobacteria in gut homeostasis, Rafael Tojo, 2014
  4. 4. Probiotics in the prevention of antibiotic-associated diarrhea in children: a meta-analysis of randomized controlled trials,Hania Szajewska, 2006
  5. 5. Use of probiotics and prebiotics in infant feeding, Randi J. Bertelsen, 2016
  6. 6. Пробиотики: клиническое применение и доказательства эффективности, По материалам V Конгресса педиатров Украины, № 24/1 декабрь, Педиатрия.
  7. 7. Проблема дисбактериоза у детей в современных условиях, Харченко О.Ф., Медицинские новости №6, 2013.
  8. 8. Дисбактериоз кишечника у детей, Л.И. Ильенко, И.Н. Холодова, Лечебное дело 2.2008.
  9. 9. Дисбактериоз кишечника и роль пробиотиков в его коррекции, С.В. Бельмер, Лечащий врач, 2006, №6.
  10. 10. Пробиотики и пребиотики Общие практические рекомендации Всемирной гастроэнтерологической организации, Ліки України №7 (163) / 2012.