Синдром дисбактеріозу кишківника

Синдром дисбактеріозу кишківника

Дисбактеріоз - це не окреме захворювання, а синдром, який може виникнути при цілому ряді хвороб [4,5].

Кишечник - орган травлення, в якому відбувається остаточне всмоктування поживних речовин у кров, а зайві речовини виходять з організму разом з каловими масами. В цій важливій роботі кишечнику допомагають численні мікроорганізми, які проживають на його поверхні [1,2,3,4].

Це переважно помічники для нашого кишечника, адже вони допомагають травленню, сприяють синтезу амінокислот і вітамінів, засвоєнню різних мікроелементів, вони також перешкоджають росту хвороботворних бактерій, які проживають з ними в безпосередньому сусідстві. Проте в деяких випадках відбувається порушення здорового балансу, і шкідливі мікроорганізми (умовно-патогенна флора) починають посилено розмножуватися. Цей стан і називають дисбактеріозом [4,5].

Що таке дисбактеріоз

Неправильно вважати дисбактеріоз самостійним захворюванням, адже існує кілька факторів, що сприяють його розвитку. Серед основних: алергічні реакції, незбалансоване харчування, часті ГРВІ та ГРЗ, кишкові інфекції та хвороби ШКТ, стреси, вікові зміни властивостей мікрофлори кишечника, хіміотерапія, променева терапія, тривала гормональна терапія і тривалий прийом різних медикаментів (в першу чергу антибіотиків) [4,5,6].

Тому для ефективного лікування дисбактеріозу, крім безпосереднього лікування цього стану, необхідно усунути ті основні фактори, які його викликали. Безумовно, це не завжди можливо, наприклад, хворим на онкологічні захворювання не можна скасовувати призначений курс хіміотерапії, оскільки це викликає ріст ракових клітин. Однак у таких випадках призначають спеціальне харчування та препарати, що значною мірою знижують ріст умовно-патогенної мікрофлори і підтримують життєдіяльність корисних мікроорганізмів [3,4,5,6].

В інших же випадках, наприклад, якщо дисбактерiоз викликаний неправильним харчуванням, стресами або тимчасовим прийомом антибіотиків відновити порушену мікрофлору не так складно, потрібно лише усунути несприятливі фактори і пройти відповідний курс лікування [4].

Симптоми дисбактеріозу

При підозрі на дисбактеріоз необхідно в першу чергу звернути увагу на такі симптоми з боку шлунково-кишкового тракту як нудота, відсутність або зниження апетиту, запори, діарея, відчуття неповного випорожнення кишечника, часто повторювані епізоди болю в животі, здуття живота [7].

Серед можливих супутніх симптомів: слабкість, головний біль, порушення сну, швидка стомлюваність, алергічні висипання на шкірі, що зазвичай супроводжується характерним для цього стану сверблячкою [7].

Які саме будуть присутні симптоми і наскільки сильно вони будуть виражені залежить від стану хворого, але однозначно, що в кожному випадку це буде «індивідуальний набір». Це залежить і від основної причини, що викликала дисбактерiоз, і від віку пацієнта, і від ступеня дисбактеріозу. Що стосується ступенів важкості дисбактеріозу, то фахівці виділяють такі: латентна, пускова, фаза агресії, а також асоційований дисбактеріози [8].

Діагностика

При підозрі на дисбактеріоз потрібно обов'язково звернутися до гастроентеролога, який при наявності характерних скарг призначить відповідне обстеження, наприклад мікробіологічне дослідження калу (так виявляють порушення мікробіоценозу кишкiвника) і копрологічне дослідження (визначає характер порушень функцій кишкiвника - процеси травлення і всмоктування). І тільки на підставі результатів обстеження може бути поставлений діагноз «дисбактеріоз кишкiвника» і призначено індивідуальне лікування, що враховує індивідуальний стан пацієнта [7,8].

Лікування

Оскільки дисбактеріоз - це клініко-лабораторний синдром, що виникає при найрізноманітніших захворюваннях, він має безліч видів і форм, що залежать від основного захворювання і збудника. Тому лікування даного синдрому потрібно починати з лікування основного захворювання [5,7].

Однак незважаючи на те, що дисбактеріоз є наслідком чогось, лікувати його потрібно обов'язково, адже за відсутності адекватного, і, до речі, досить тривалого комплексного лікування дисбактеріоз стане одним з факторів, що сприяють затяжному перебігу основного захворювання і може викликати розвиток ускладнень з боку ШКТ та інших органів [5].

Основне завдання - відновити постраждалу мікрофлору. Тому основний акцент роблять на відновленні популяції власних корисних мікроорганізмів і замісну терапію (введення біфідобактерій ззовні). При даному стані також необхідно суворо дотримуватися дієти і вводити в раціон кисломолочні продукти, такі як кефір, кисле молоко, йогурт та ін. Істотно уповільнюють процес відновлення шкідливі звички, тому для ефективного лікування необхідно відмовитися від алкоголю та палiння [3,4,5].

Що ж стосується медикаментозної терапії, то вона завжди призначається суто індивідуально і залежить від багатьох факторів: основного діагнозу, віку, екологічних умов проживання. У будь-якому випадку лікування дисбактерiозу - це завжди комплекс заходів [3,4,5,7].

  

 

Література

1. Enteric Flora in Health and Disease, Francisco Guarner, Digestive System Research Unit, University Hospital Vall d’Hebron, Barcelona, Spain, 2006

2. Overview of gut flora and probiotics, Wilhelm H. Holzapfel, Petra Haberer, Johannes Snel, International Journal of Food Microbiology 41 (1998) 85–101

3. Дисбиотические состояния и лечебные мероприятия при них // Вестник РАМН. — 2005. — № 12; Грачева Н.М., Бондаренко В.М.

4. Пробиотические препараты в терапии и профилактике дисбактериоза кишечника // Инфекционные болезни. — Т. 2. № 2; Парфенов А.И., 2004.

5. ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА: КЛИНИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ И ПРИНЦИПЫ ЛЕЧЕНИЯ, В.Г. Румянцев (Государственный научный центр колопроктологии Министерства здравоохранения РФ, Москва) Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии и копрологии, 1999

6. Коррекция дисбиотических нарушений при заболеваниях желудочно-кишечного тракта и печени биологично активными добавками с пробиотическим действием, Н. В. Соловьева, С. Н. Лейхтер, Т. А. Бажукова, А. Г. Соловьев, О. В. Лебедева, Северный государственный медицинский университет, г. Архангельск

7. Дисбактериоз кишечника, Э.П. Яковенко, Кафедра гастроэнтерологии ФУВ РГМУ, журнал Лечебное дело 3. 2004

8. Современные методы диагностики дисбактериоза кишечника, Камалова Аэлита Асхатовна, Практическая медицина, ноябрь 2016