Лікування закрепів

Лікування закрепів

Закреп - це порушення спорожнення кишечника (затримка стільця), довше двох діб. До нього відносять і неповне звільнення кишечника, що супроводжується відчуттям дискомфорту [1].

Причини закрепу

До групи ризику захворювання входять люди, чия професійна діяльність пов'язана iз сидячим способом життя - гіподинамією. Це - водії, продавці-касири, програмісти та ін. Також до групи входять жінки після пологів, люди страждають надмірною вагою, ендокринними і метаболічними порушеннями.

Причинами запору можуть бути:

  • дефіцит харчових волокон і неповноцінне харчування (харчові або аліментарні запори);
  • неврози і психози, що порушують природні умовні рефлекси (неврогенні запори);
  • хвороби кишечника, наприклад, коліт (запальні запори);
  • порушення проходження харчових відходів в кишечнику, наприклад, при спайках або папіломах (механічні запори);
  • отруєння будь-якого характеру, наприклад нікотином у курців (токсичні запори);
  • хвороби ендокринної системи, наприклад цукровий діабет, гіпотиреоз, порушення функції яєчників (ендокринні закрепи).
  • систематичний прийом лікарських засобів таких як антидепресанти, опіати, седативні, сечогінні, атропін і його аналоги, нестероїдні протизапальні засоби) (медикаментозний запор) [1,2,3,6]

Зазначені причини можуть привести до порушення рівноваги кишкової мікрофлори (мікробіоти) з переважанням патогенних (хвороботворних) або умовно патогенних мікроорганізмів [5].

Залежно від тонусу м'язів відомі такі типи закрепів:

  • атонічні (відсутність тонусу м'язів в кишкової стінки),
  • гіпотонічні (знижений тонус м'язів кишечника), 
  • спастичні (підвищений тонус м'язів в кишкової стінки). [1,7]

Симптоми закрепів

Симптоми при запорах дуже різноманітні і в значній мірі залежать від характеру основного захворювання, що стало їх причиною. В одних випадках запор - єдиний прояв порушення стану пацієнта, в інших - хворі пред'являють велика кількість різних скарг. [4]

  • Частота дефекацій може бути різною: від одного разу на 2-3 дня до одного разу на тиждень і рідше. Кал зазвичай ущільнений, сухий, має вигляд сухих темних кульок або грудок, нагадує овечий. [2]
  • У деяких хворих може спостерігатися так званий запірний пронос, коли при тривалій затримці випорожнення кишечника відбувається розрідження калу слизом, що утворюється внаслідок роздратування стінки кишки. [8]
  • Зменшується кількість бактерій, що володіють антагоністичною активністю щодо патогенних і умовно патогенних бактерій. [5]
  • Іноді хворих турбують болі і почуття розпирання в животі (метеоризм), що обумовлено повільним просуванням калу по товстій кишці і підвищеним утворенням газу в результаті діяльності бактерій в кишечнику; полегшення настає після дефекації або відходження газів. [2]

Профілактика і лікування закрепів

Щоб попередити закрепи слід:

  • вести здоровий спосіб життя, що включає в себе повноцінне і збалансоване харчування,
  • нормальний режим відпочинку, 
  • достатні фізичні навантаження,
  • намагатися уникати стресових ситуацій,
  • виробити звичку до стабільного і регулярного звільненню кишечника (краще в один і той же час доби ).

Лікування закрепів, як правило є комплексним і включає в себе: прийом проносних засобів, що очищають кишечник і підсилюють його перестальтику, дієтичне харчування, багате насамперед клітковиною (овочі і фрукти, житній хліб) і молочно-кислими корисними бактеріями (включаючи прийом пробіотиків), нормалізують склад кишкової мікрофлори, очисні клізми. Якщо причиною запору послужили будь-які органічні або системні захворювання, то необхідна терапія спрямована на нормалізацію загального стану організму з подальшим відновленням роботи самого шлунково-кишкового тракту [3,5].

Література:

  1. 1. Функциональный запор: рациональные подходы к диагностике и лечению. Тематический номер «Гастроэнтерология, Гепатология, Колопроктология», №19/1 ноября
  2. 2. Функциональный запор: рациональные подходы к диагностике и лечению. Г.А. Соловьева. - Тематический номер «Гастроэнтерология, Гепатология, Колопроктология», №19/1 ноября
  3. 3. Запор и его лечение. Кузнецова В.М., Домар Н.А., Зимина М.С. – Еженедельник Аптека №47 (863) 3 декабря 2012г.
  4. 4. Запор: от диагностики к рациональной терапии. Бабак О.Я. Медична газета «Здоров’я України» №18, сентябрь 2008.
  5. 5. Дисбиоз кишечника при функциональном запоре у детей и его коррекция. Белоусова О.Ю. – Тематичний номер «Здоров’я України» ,сентябрь 2012.
  6. 6. Запор при эндокринных заболеваниях, Ю.О. Шульпекова, А.Г. Комова, Российский журнал Гастроэнтерологии, Гепатологии, Колопроктологии, 2013.
  7. 7. Патогенез и лечение запоров, Шульпекова Ю.О., РМЖ «Болезни Органов Пищеварения» №1 от 04.06.2004.
  8. 8. Запоры у детей, Хаустова Г.Г., Потапова Е. А., Харитонова Л.А., Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология, №01/2012.