СКЛАД МІКРОФЛОРИ КИШЕЧНИКА У НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ ТА ЧИ ПОТРІБНІ ТАКИМ ДІТКАМ ПРОБІОТИКИ
Вважається, що дитина народжується стерильною, і заселення шкіри та слизових новонародженої дитини мікроорганізмами починається одразу після народження. Хоча є певні припущення, що можливо ще внутрішньоутробно є вплив з боку організму вагітної жінки на формування мікрофлори плода.
Формування мікрофлори новонародженого відбувається досить швидко, проте її склад дуже мінливий та нестійкий й залежить від багатьох факторів. Мікрофлора немовляти представлена Bifidobacterium (зокрема В. breve, B. longum – до 90% мікроорганізмів кишечника) та Lactobacillus, зокрема Lactobacillus rhamnosus.
За своїм складом мікрофлора дитини стає подібною до такої у дорослого у віці 2-3 років. До цього часу вона відрізняється від мікрофлори дорослої людини меншою різноманітністю, більшою чутливістю до впливу зовнішніх факторів та більш значущим впливом на ріст та розвиток дитини. Відомо, що мікрофлора впливає на ріст та розвиток немовляти, формування його імунної системи, оскільки бере участь в процесах травлення, засвоєння та синтезу необхідних речовин, вітамінів та мікроелементів.
Фактори, які впливають на формування мікрофлори малюка:
Позитивне значення мають народження природним шляхом, раннє (в перші 30 хв) прикладання до грудей та виключно грудне вигодовування в перші 6 місяців життя малюка, цілодобове перебування з мамою. Важливо, що молоко матері – визначальна умова для заселення слизової кишечника дитини корисними бактеріями, зокрема Bifidobacterium, Bacteroides, та Lactobacillus, а також джерело пребіотиків для дітей (галактоолігосахаридів) для їх підтримки.
Негативно впливають штучне вигодовування, передчасне народження, ізоляція від матері, медикаментозна терапія, захворювання.
Крім того, для формування мікрофлори мають значення зовнішні фактори (місце проживання – сільська місцевість чи місто, географічне розташування, культурні традиції, особливості харчування тощо). І виникає питання, а чим відновити мікрофлору дитині при необхідності?
Отже, враховуючи високу чутливість мікрофлори дитини до впливу зовнішніх факторів (часто негативних), нестійкість, а також факт, що саме в ранньому віці вплив мікрофлори на ріст, розвиток та формування імунітету дитини є максимальним, стає зрозумілою потреба у визначених ситуаціях призначення пребіотиків чи пробіотиків для дітей, щоб відновити мікрофлору кишечника дитини.
Пробіотики чи пребіотики для дітей слід обирати з урахуванням вікових особливостей формування мікрофлори, він повинен мати доведену безпечність та ефективність. Переважно це біфідо- або лактобактерії (наприклад, Lactobacillus rhamnosus). Крім того, оскільки склад власної мікрофлори ще нестійкий, вона не має можливості самостійно конкурувати із шкідливими мікроорганізмами. Зокрема, власне Lactobacillus rhamnosus (LGG) є одним з найбільш відомих та найбільш досліджених пробіотичних штамів з доведеною безпекою та ефективністю.
Підтримати або відновити власну корисну мікрофлору кишечника немовляти дуже важливо, оскільки це дозволяє покращити процеси травлення та засвоєння поживних речовин, позитивно впливає на ріст малюка та набір маси, зменшує прояви функціональних розладів травлення, які виникають у більшості дітей в перші місяці життя в процесі дозрівання системи травлення та становлення власної мікрофлори (кольки, зригування, закрепи). В подальшій перспективі – це міцний імунітет, нижчий ризик розвитку алергічних реакцій та більша опірність до кишкових інфекцій.
Література:
- Бережний В.В., Маменко М.Є. Мікробіота кишечника новонародженої дитини: вплив на стан здоров’я та фізіологічні підходи до корекції порушень. Дитячий лікар. – 2016. - № 3 (48). – С. 14-20.
- Захарова И.Н. Современные пробиотики для коррекции микробиоценоза кишечника у детей / И.Н. Захарова, Л.Н. Мазанкова, Ю.А. Дмитриева // Вопросы современной педиатрии. – 2009. – Т. 8. – № 2. – С. 109-113.
- Кривущев Б.И. Дисбактериоз и пробиотики / Б.И. Кривущев // Здоровье ребенка. – 2010. – № 3 (24).
- Майданник В.Г. Клинические рекомендации по применению пробиотиков в педиатрической практике / В. Г. Майданник. – К., 2013. – 30с.
- Роль пробиотиков в питании детей грудного возраста. Заключение экспертов по итогам круглого стола (9 декабря 2008 г., Киев) // Здоровье ребенка. – 2009. – № 3 (18).