ПРОБІОТИКИ: НЕОБХІДНІСТЬ ЧИ МОДА?
Життя сучасної людини сповнене подіями, деякі з них впливають на стан здоров’я. Так, важливо знати про те, що людина та середовище, що її оточує, складають загалом єдину систему, що знаходиться у стані рівноваги до існуючих мікро- та макроорганізмів. Мікрофлора, що є у кишківнику, грає головну роль у багатьох процесах метаболізму, а в цілому впливає на життя людини, на її спроможність якісно працювати, бути активною.
Як не дивно, пробіотики з’явилися не вчора, і навіть не позавчора: вперше про них згадує у своїх роботах відомий лікар І. І. Мечников.
Довідка: Ілля Ілліч Мечников – видатний патолог, вчений із світовим ім’ям. Він вважається одним із засновників таких напрямків, як порівняльна патологія, еволюційна ембріологія, імунологія, мікробіологія. Вчений народився у 1845 році у Харківській губернії, а помер у Парижі у 1916 році. Лауреат Нобелівської премії, отримав її у 1908 році за спільну з Паулем Ерліхом (Німеччина) роботу про імунітет.
ПРОБІОТИКИ – ПРЕПАРАТИ ДЛЯ КИШКІВНИКА
Що таке пробіотики? Найпростіша відповідь така: це бактерії, що створюють сприятливі умови у кишківнику людини. Найчастіше пробіотики – це представники корисної мікрофлори:
- Лактобактерії (наприклад, Lactobacillus bulgaricus або Lactobacillus casei, а ще Lactobacillus rhamnosus, Lactobacillus acidophilus та ін.).
- Біфідобактерії (наприклад, Bifidobacterium breve або Bifidobacterium bifidum та ін.).
- Молочнокислі коки (наприклад, Streptococcus thermophilus або Lactococcus lactis) [2,3,4].
Але спектр діяльності пробіотиків набагато ширший:
- Вони розщеплюють токсини, запобігаючи різкому погіршенню стану здоров’я людини.
- Приймають активну участь у процесі травлення.
- Роблять корисну роботу, не даючи всмоктуватися шкідливим речовинам у кров [2,5].
Пробіотики – препарати, що приймають участь у відновленні мікрофлори кишківника. Їх використовують не лише тоді, коли організм відчув на собі побічні ефекти від лікування антибіотиками, але й при лікувальних дієтичних раціонах, зміні місця проживання [2].
ЩО ТАКЕ ПРЕБІОТИКИ
Пребіотики – це препарати або біологічно активні добавки немікробного походження, які не перетравлюються в кишківнику, є поживним середовищем для бактерій, стимулюють ріст власної (індигенної) мікрофлори кишківника.
Вони проходять по верхніх відділах кишківника, не розщеплюючись там, і лише у нижніх відділах починають «працювати». Пребіотики стають у нагоді, коли потрібно:
- Налагодити випорожнення кишківника (закрепи).
- Нормалізувати роботу ШКТ (метеоризм, здуття тощо).
- Забезпечити правильне функціонування шлунку та кишківника.
- Підтримати організм після перенесеної хвороби [3].
Коли мова йде про відновлення організму людини після антибіотикотерапії або після перенесених захворювань, використання пробіотиків стає доречним у багатьох ситуаціях. Призначення препаратів або БАДів дозволить пришвидшити процес лікування, але треба розуміти, що приймати їх краще за схемою, а не хаотично.
Важливо знати: пробіотики і пребіотики найкраще «працюють» у парі, що забезпечує кращі результати,ніж окреме застосування.. Такі препарати називають синбіотиками [3].
Функції мікрофлори
Навіть діти знають, що мікрофлора кишківника має неабиякий вплив на здоров’я організму. Так, серед її загальних функцій:
- Захисна.
- Метаболічна.
- Синтез вітамінів.
- Імунологічна.
Мікрофлора кишечнику (мікробіота) – це колонії мікроороганізмів. Їх налічується багато – більше сотні, і в першу чергу це бактерії. Коли мікробіота працює, це помітно, бо людина не відчуває дискомфорту у кишківнику – немає діареї або закрепу, проявів метеоризму та інших (нудота, тощо). Мікрофлора повинна знаходитися у рівновазі з усім організмом людини, вона також має всі можливості для самовідновлення. Якщо зовні на організм «нападають» ліки або неякісна їжа, потрібно допомагати йому – і тут у нагоді стають препарати (пробіотики, пребіотики, синбіотики).
Отже, висновки такі: пробіотики і пребіотики – корисні помічники організму з доволі прогнозованим впливом на кишково-шлунковий тракт. Синбіотики рекомендовані до вживання дорослим та дітям від народження у поєднанні з основною терапією у якості підтримки організму [3, 5].
Джерела:
- Probiotics - From Metchnikoff to bioactives, T. Vasiljevic, 2008.
- The Role of Probiotic Cultures in the Control of Gastrointestinal Health, Rial D. Rolfe, 2000
- Пробиотики и пребиотики» Всемирная Гастроэнтерологическая организация (WGO), Francisco Guarner, 2008
- Probiotics, prebiotics, and synbiotics—approaching a definition, Jürgen Schrezenmeir, 2001.
- The role of the gut microbiota in nutrition and health, Harry J. Flint, Nature reviews, Gastroenterology & Hepatology, 2012.