ПРОБІОТИКИ ТА СТРЕС: ЯК КОРИСНІ БАКТЕРІЇ МОЖУТЬ ВАС ЗАХИСТИТИ
Науковий редактор Вікторія Родінкова
Стрес – досить звичайне в повсякденному житті явище. Більше того, помірний стрес навіть потрібний людині аби адаптуватися до постійних змін у навколишньому світі. Його ще називають «позитивним стресом», тобто стресом, який ми можемо контролювати.
Але постійний, довготривалий та неконтрольований стрес, у якому нині живе все більше людей, уже навряд чи приносить якусь користь. Він негативно позначається на фізичному та психічному здоров'ї. При цьому кожен додатковий стресовий фактор збільшує загальне навантаження та вимагає більше ресурсів для адаптації до нього.
Яким буде вплив стресу на конкретну людину, залежить від її суб’єктивного сприйняття стресових подій. Чим вищий рівень суб'єктивного стресу, чим гірше сама людина сприймає те, що з нею відбувається, тим більшого психологічного стресу вона зазнає.
Як свідчать результати досліджень, такий стрес може призводити не лише до надмірної дратівливості, але й викликати такі психічні стани як депресія та зайва тривожність.
Крім того, постійний стрес також є причиною розвитку шкідливих звичок на зразок куріння та зловживання алкоголем. Останні, у свою чергу, збільшують ризик гіпертонії, серцево-судинних захворювань, проблем із травною системою.
Стрес може виникнути через будь-який аспект роботи, навчання, суспільного чи повсякденного життя. І з часом від стресу потерпають все більше людей.
Саме тому науковці постійно шукають нові шляхи боротьби зі стресом. Одним із таких може бути і застосування пробіотиків.
Як пробіотики можуть впливати на рівень стресу?
Наукові дані вказують на те, що наші кишкові мікроби та центральна нервова система тісно пов’язані між собою нейронними, метаболічними та імунними шляхами. Якщо в нашому мікробіомі порушується баланс, у нас виникає поведінка, подібна до депресії/тривоги. І навпаки – у пацієнтів з депресією та стресом спостерігаються і зміни в кишковій флорі.
Це відбувається через певні біоактивні фактори, серотонін, кортизол, нейротрофічний фактор тощо.
Тому дослідники припускають, що можна зменшити вплив стресових подій на людей шляхом регулювання вмісту кишкових мікробів.
Але те, наскільки суттєвим може бути вплив пробіотиків на стрес, ще залишається сферою для вивчення. Поки що, за результатами проведених досліджень, ефект від застосування пробіотиків хоч і не вважається істотним, але таким, який дає певні обнадійливі результати.
Знижують рівень суб'єктивного стресу
За результатами одного з досліджень було виявлено, що пробіотики можуть знизити рівень суб’єктивного стресу людини і, можливо, покращити рівень підпорогової тривожності/депресії.
Тому вважається, що пробіотики можуть демонструвати потенційні властивості «психобіотиків».
Дослідження 2016 року показало, що в стресових умовах пробіотики можуть відігравати корисну роль, регулюючи синтез та вивільнення різноманітних нейромедіаторів та біоактивних факторів, включаючи "головний стресовий гормон" – кортизол. Пробіотики також певною мірою покращують фізичні та психіатричні симптоми, пов'язані зі стресом у людей, що проходять відповідну терапію. Або ж корисні бактерії можуть розглядатися як допоміжний засіб для зняття стресу.
Пробіотики допомагають легше переносити роботу в нічний час
Інше дослідження, 2020 року, оцінювало можливий вплив пробіотиків на робітників, які працюють у нічну зміну.
Проблема полягає в тому, що така робота пов'язана з рядом несприятливих наслідків для здоров'я, включаючи ожиріння та хвороби обміну речовин, серцево-судинні захворювання та депресію. При цьому навіть незначна втрата сну або ж фрагментований сон мають негативні наслідки для фізіологічного, психічного здоров’я та подальшої працездатності. Повне ж недосипання протягом 40 годин у 19 здорових чоловіків і жінок було пов'язане зі збільшенням маркерів адгезії та прозапальних цитокінів сироватки крові. Негативні зміни в організмі спостерігаються навіть, якщо спати менше 6 годин на добу протягом тижня.
Більше того, як виявилося у ході дослідження, саме очікування нічної зміни пов'язане з низкою статистично значущих відхилень рівнів ключових стресових та імунних маркерів в крові. Причому, величину цих змін можна було регулювати пробіотичними добавками.
За результатами цього дослідження вчені зробили висновок, що деякі пробіотики, зокрема Lactobacillus acidophilus, Bifidobacterium animalis subsp. lactis, можуть пом'якшити вплив випереджувального стресу на імунну систему перед нічною зміною.
Крім того, у плазмі крові людей, які приймали пробіотики, спостерігалося незначне зниження рівня кортизолу в плазмі крові. Регулярний прийом пробіотиків може знизити рівень вільного кортизолу в сечі, що свідчить про те, що деякі кишкові бактерії можуть зменшити вміст кортизолу у плазмі крові.
В 2019 році ця ж група вчених виявила, що пробіотики L. plantarum продемонстрували клінічну ефективність у полегшенні симптомів, пов’язаних зі стресом/тривогою, у дорослих, які зазнали стресу. Ефект супроводжувався зниженням концентрації інтерферону гамма (IFN) у плазмі крові, фактора некрозу пухлини (TNF)-α та кортизолу, а також посиленням пам’яті та когнітивних властивостей.
Знижують рівень стресу у спортсменів
Ще одне дослідження, результати якого були опубліковані в травні 2021 року, оцінювало ефективність застосування пробіотиків серед університетських гравців в бадмінтон.
Справа в тому, що важкі фізичні вправи можуть бути шкідливими фізіологічно та негативно впливати на людину психологічно. А екстремальне фізичне навантаження також пов'язане з психологічним дистресом. Адже клінічні дані показали, що напружені тренування можуть викликати тривогу та стрес.
Вивчення впливу мікробів на стрес у спортсменів показало, що після шести тижнів вживання пробіотиків рівень тривожності та стресу у гравців значно зменшився: відповідно на 16% та 20%.
Ці результати свідчать про те, що пробіотичні добавки можуть бути корисними для спортсменів для поліпшення їх психічного стану та фізичної працездатності.
Інші корисні властивості пробіотиків
Раніше, в 2018 році, дослідники з Університету Колорадо Боулдер, заявили, що можливо, виявили тип «хорошої» бактерії, яка могла б захистити мозок від шкідливого впливу стресу.
Мова іде про бактерію Mycobacterium vaccae. Вона, як припускається, може блокувати сенсибілізуючу дію стресу, змінюючи середовище в мозку до протизапального стану.
Якщо ці припущення будуть підтверджені у клінічних випробуваннях, їх результати можуть призвести до появи терапії стресу та тривоги на основі прийому пробіотиків.
Як на мікрофлору впливає стрес
Але зв'язок між стресом та кишковими бактеріями може "працювати" і в інший бік. Тобто не лише корисні бактерії допомагають легше сприймати стресові фактори, а й стрес може негативно позначитися на стані кишкової мікробіоти.
Зокрема стрес негативно впливає на симптоми при синдромі подразненого кишечника та запальних захворюваннях кишечника, таких як хвороба Крона та виразковий коліт .
Дослідження на щурах показало, що «хороші» бактерії можуть запобігти кишковим проблемам, які виникають внаслідок впливу хронічного стресу.
В ході експерименту на щурах, які не отримували пробіотиків, але зазнали стресу, на стінках кишечника та лімфатичних вузлах спостерігалась затримка шкідливих бактерій. Але у щурів, які піддавалися стресу та отримували пробіотики, не виявилось жодних ознак проникнення шкідливих бактерій у їх лімфатичні вузли.
Джерела:
- https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/brb3.1699
- https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2352289521000023
- https://www.mdpi.com/2072-6643/13/6/1783/htm
- https://www.medicalnewstoday.com/articles/156285#symptoms-and-diagnosis
- https://www.webmd.com/digestive-disorders/stomach-cramps
- https://news.griffith.edu.au/2021/04/28/probiotics-may-reduce-anticipatory-stress-response-to-night-shift-work/
- https://vitagene.com/blog/probiotics-for-anxiety/