ПРОБІОТИКИ – ЯКІ ВОНИ БУВАЮТЬ

Пробіотики за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я – це живі  корисні для організму людини мікроорганізми, які можуть мати позитивний вплив на організм господаря, потрапляючи до нього.

Що мається на увазі під позитивним впливом?

Відомо, що пробіотики впливають не тільки на процеси в кишечнику - травлення чи засвоєння поживних речовин. Вони також синтезують вітаміни (зокрема, вітамін К, В12), деякі гормоноподібні речовини та нейротрансмітери, наприклад «гормон щастя» - серотонін), ряд незамінних амінокислот. Все більше досліджень вказують на прямий зв’язок між функціонуванням мікрофлори кишечника та станом імунної системи. Отже, пробіотики важливі для ефективного функціонування організму в цілому, а не тільки для нормалізації процесів травлення.

Пробіотики використовують як з лікувальною, так і часто з профілактичною метою. 

Зверніть увагу, що пробіотики мають містить саме живі бактерії певних штамів і у визначеній кількості. Бактерії, які власне можуть бути пробіотиками (за визначенням ВООЗ 2002 року),  - це біфідобактерії, лактобатерії та непатогенні ентерококи. Ті ж бактерії, які не відповідатимуть вказаним вимогам, пройдуть транзитом через кишечник, не затримуючись та не справляючи ніякого корисного  впливу. 

Пробіотики мають кілька класифікацій, одна з найбільш поширених включає покоління пробіотика (І-ІV), склад (один - кілька штамів бактерій) та сфера застосування (профілактика або лікування дисбактеріозу, діарея, прийом антибіотиків, отруєння).
Варто також звернути увагу, чи  у складі препарату є пребіотик. Оскільки пробіотики – це живі бактерії, то вони звичайно потребують їжі, а власне пребіотики й є поживним субстратом для них, а отже підсилюють ефект від прийому пробіотичного препарату. Зокрема, ефективним пребіотиком є фруктоолігосахариди (ФОС). 

Важливою особливістю фруктоолігосахаридів  є те, що вони можуть бути харчовим субстратом тільки для корисних біфідо- та лактобактерій, тому їхня присутність в харчовому раціоні сприяє росту корисних бактерій та пригніченню розвитку шкідливих мікроорганізмів.
Проте, якщо препарат не містить пребіотика, це не є критичним, оскільки пребіотики, а саме й фруктоолігосахариди,  містяться у багатьох овочах та фруктах в різних кількостях. Зокрема, їх достатньо в цибулі, помідорах, бананах, менше – в огірках, винограді або яблуках.

Як приймати пробіотики? 

Це залежить від мети (профілактика, лікування) й  форми випуску. Звичайно, слід ретельно дотримуватись інструкції до препарату.

Пробіотики випускають для зручності прийому у кількох формах випуску:
-    Рідка – важлива герметичність упаковки, зберігати слід при температурі 4 - 8 ° С, обмежений термін придатності, але швидка дія. 
-    Суха (капсули, порошки, таблетки) – зручно в подорожі, необхідно просто запит водою, зберігаються при кімнатній температурі,  проте повільна дія (від 12-24 год). 

Як приймати пробіотики, залежить від причини  - профілактика чи лікування. Курс може тривати 3-4 тижні, частота прийому 4-6 разів на добу, за годину до їжі (якщо суха форма) або за 5-10 хв – якщо рідка.

Так, якщо це суха форма випуску, то препарат слід запивати негазованою водою (150-200 мл) або розчиняти у теплій (до 40 ° С) воді та добре розмішати. Таблетки слід ковтати цілими, не подрібнюючи.

Отже,  якщо приймати пробіотики з дотриманням всіх рекомендацій щодо вживання та зберігання, підбирати із врахуванням мети прийому, тоді вони  будуть ефективними та допоможуть вам.

Література

1. Корниенко Е.А. (2007) Современные принципы выбора пробиотиков. Детские инфекции, 3: 64–69.
2. Bäckhed F. (2011) Programming of host metabolism by the gut microbiota. Ann. Nutr. Metab., 58(Suppl. 2): 44–52.
3. FAO/WHO (2001) Report on Joint FAO/WHO Expert Consultation on Evaluation of Health and Nutritional Properties of Probiotics in Food Including Powder Milk with Live Lactic Acid Bacteria. Cordoba, Argentina, 34 p.
4. FAO/WHO Working Group (2002) Guidelines for the Evaluation of Probiotics in Food. London, Human Microbiome Project Consortium (2012a) A framework for human microbiome research. Nature, 486(7402): 215–221.
5. Human Microbiome Project Consortium (2012b) Structure, function and diversity of the healthy human microbiome. Nature, 486(7402): 207–214.